«Друга армія у світі», нескінченний потік нафтодоларів та власне виробництво, гордо іменоване імпортозаміщенням. росія не має сумнівів – вони зі своїми «аналоговнєтами» мають царювати над іншими «недонародами», як свого часу заповідали арійці Третього Рейху. Але навіщо такій потужні державі якась там Україна. А при цьому, відомий факт, що автор слів «ми вам покажемо Кузькіну мать», Микита Хрущов, свого часу віддав Крим Україні, тому що вжахнувся тими умовами, в яких жили люди до того. Він був упевнений – українцям вдасться підняти Крим.
А що нині? Мова піде, навіть, не про розчарування кримчан створеними росією умовами для життя. А про те, як «демілітаризація» нацистів, бандерівців і нещасних дітей Донбасу перетворилася на суцільне мародерство. Виявилося, що громадян «наддержави» цікавить все, окрім патріотичних мотивів. І в першу чергу, це ресурси України: її продовольство і сировина. Звідки ідея?
“Ми з трудом вириваємо з моря кілька метрів землі, тоді, як в Україні безмежно родюча земля, гумус якої подекуди сягає десяти метрів у глиб, і ця земля чекає нас” – Адольф Гітлер.
Фюрер розглядав Україну, як сировинний придаток. Території нашої держави нацистська Німеччина поділила на кілька продовольчих і воєнних дистриктів, інше – віддала сусідам. Українська територія мала забезпечувати життєдіяльність нацистського режиму, годувати Німеччину і будувати її, за рахунок висланих зі вцілілих колгоспів селян.
Від початку окупації до звільнення України від німецьких окупантів восени 1944 р., до Рейху було відправлено 9,2 млн. т. зерна, 622 тис. т. м’яса та мільйони тон іншої сільськогосподарської продукції, для перевезення якої було задіяно 1418 вагонів. 85 відсотків усього постачання Німеччини продуктами з території СРСР було з України, пише доктор історичних наук Віктор Гусєв. За майже шість місяців повномасштабного вторгнення в Україну, рф вже вкрала з Запоріжжя та Херсонщини близько 400 тисяч тон українського зерна. Його окупанти намагаються реалізувати на світовому ринку. І таким суднам як «Ненашев», наприклад, вдається це зробити у Туреччині, якщо вірити розслідуванню журналіста Османа Пашаєва.
Радник міського голови Петро Андрющенко стверджує, що просто зараз у Маріуполі бачать зерновози, які курсують містом із Донецького напрямку у бік порту. У порту відновлено електропостачання та йде підготовка для вивезення українського зерна. Маріуполь же для окупантів став, так званим, плацдармом для розграбовування. З порту тимчасово окупованого міста ворог вже втретє вивозить викрадений метал. Тільки у лютому на його території знаходилося біля 200 тис. тон металу та чавуну і 9 тис. тон зерна.
Шляхами для вивезення пшениці послугували також такі міста як Бердянськ та Севастополь. Відомо, що росія обікрала підприємство зі збору пшениці в Херсонській області, у котрому одна партія збирається із трьох регіонів України. Посольство повідомляє, що це «злочинна діяльність». Зерно, яке викрали на тимчасово окупованих територіях, загарбник намагається продати Сирії, до якої попередньо вже було вивезено понад 100 тис. тон награбованої в українських фермерів пшениці.
За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України днями росіяни вкрали ще 54 тони українського зерна. Два судна рф «Матрос Кошка» та «Матрос Пожинич» із викраденим збіжжям планували захід до порту Бейрут. Втім, влада Лівану заборонила їхнє розвантаження.
Примітно, що ті ж мотиви переслідувала царська росія, проводячи «розширення життєвого простору» фактично за рахунок колонізації. Переконання у тому, що Україна і її потенційні можливості мають слугувати рф – стійко закарбувалися у голові (або точніше хаосі, який в ній вирує) путіна, адже він вважає себе реінкарнацією Петра І. Тому не виникає сумніву, що це санкціонований грабунок рф українських земель, і геноцид або «зачистка» майбутній територій, які можна колонізувати. Ба більше, це підтверджує відповідне рішення комітету законодавчого зібрання 27 квітня 2022 року Красноярського краю рф у справах агропромислової політики.
«Що стосується крадіжок на державному рівні, коли вивозяться тисячами тон українське зерно, метал, та комбайни, трактори – тобто вся та техніка, яка є дійсно коштовною. То це така політика, яка направлена на те, щоби доставити найбільших збитків Україні, і унеможливити господарську діяльність на цих територіях найближчим часом. Тому, це такий, знаєте, наслідок 32-33-го років XX сторіччя, коли штучно створювався голод, який виливався в Голодомор і, таким чином, у наших фермерів віднімають можливість обробляти ту землю, на якій вони працювали, і не мати коштів для того, щоб обробляти її в майбутньому. Такими діями росія підкреслює, що вона є державою-терористом, державою-агресором, і що ніякі ні юридичні домовленості, ні моральні – їх не зупиняють» – Володимир Косюга, президент Асоціації «Дніпровський банківський союз», кандидат економічних наук.
З офіційного дозволу влади росії окупанти вкрали…фонтан (!) з окупованого Маріуполя. Його спроектували і встановили до 240-го дня народження міста. Створений він за мотивами фонтану з Лондонського Sky Garden. Жителі міста мали надію, що саме такі місця зможуть розповісти про їхню столітню історію та змалювати процес становлення міста. Нове архітектурне багатство, котре відкрили у 2018 році, розікрали по шматочкам вже через 4 роки.
Із Мелітополя, окупованого рашистами у березні, угнали нову сільгосптехніку, щоб використовувати її на полях Чечні. З виставкового майданчика компанії «Агротек-Інвест» викрали 27 одиниць техніки на 1,5 млн євро. Магазин АТБ у тому ж Мелітополі перетворився на «Мєру», а будівлю, товари і пакети – стали реалізовувати вже рашисти.
Власники кафе і ресторанів Бердянська були позбавлені свого бізнесу – його між собою поділили колаборанти і окупаційна влада. А будинки місцевих жителів банально розграбували. Адже окупант виносить навіть білизну! Пральна машинка в окопі – це класика російського бійця, холодильник із українською гарантією – зовсім не випадковість. А ще медобладнання з лікарень, перефарбовані автобуси, які начебто дарують з Санкт-Петербургу, грабежі, мародерство, жіноча білизна, спінери… Навіть Третій Рейх собі такого не дозволяв!
