Захоплення хімією у сьомому класі стало для дніпровської школярки Аліси Шнайдер початком серйозної наукової роботи. Сьогодні вона досліджує, як із металургійних шлаків можна створювати теплоізоляційні матеріали. Її проєкт поєднує хімію, фізику, екологію та навіть космічні дослідження і вже зацікавив науковців.
Історії Аліси буде присвячена мотиваційна зустріч у Дніпрі до Міжнародного дня дівчаток у науці. Захід покаже, як звичайний шкільний інтерес може перерости у науковий проєкт і майбутню професію.
Під час зустрічі учасники дізнаються про дослідження Аліси, зокрема про створення пористих матеріалів зі шлаків. Такі матеріали можна використовувати як надійні утеплювачі, стійкі до високих температур, вологи та радіації. Також говоритимуть про вивчення місячного ґрунту та технології, які дозволяють виготовляти будівельні матеріали безпосередньо з місцевих ресурсів для майбутніх космічних місій.
«Мені завжди подобалася хімія. Це дуже красива наука, у якій можна побачити результат своєї роботи. Коли я почала експериментувати в лабораторії, зрозуміла, що хочу займатися дослідженнями глибше й серйозніше. Ми почали досліджувати, як отримати піноскло з оптимальними властивостями. Працювали з різними температурними режимами та вмістом доменного шлаку. Змогли визначити склад, який найкраще підходить для теплоізоляції. Але дослідження не завершене — ми шукаємо способи зробити виробництво ще ефективнішим», — розповіла учениця Дніпровського ліцею № 144 імені Леві Іцхака Шнеєрсона Аліса Шнайдер.
Такі дослідження стають можливими завдяки поєднанню мотивації учнів і роботи педагогів, які супроводжують дітей на всіх етапах наукового пошуку.
«Я багато років займаюся проєктною та дослідницькою діяльністю і переконана, що це надзвичайно важливий досвід для учнів. Вони не просто вивчають теорію, а вчаться експериментувати, захищати свої роботи, виступати публічно. Це формує навички, які точно знадобляться їм у майбутньому. Наші учні працюють над темами, пов’язаними з екологією, наукою про Землю, технічними розробками. Є приклади, коли школярі отримували патенти на свої розробки, а згодом продовжували працювати над ними вже в університеті», — наголосила вчителька інформатики та технологій Дніпровського ліцею № 144 імені Ольга Борисенко.
Продовженням шкільної дослідницької роботи стає співпраця з науковцями, які допомагають розвивати проєкт уже на професійному рівні.
«Це приклад дослідження, яке спрямоване на збереження природних ресурсів. Ми використовуємо відходи металургії для створення матеріалів із практичним застосуванням. Моє завдання як керівника — зацікавити, пояснити важливість таких досліджень і допомогти учню розвиватися в науці. Аліса дуже мотивована й швидко прогресує. У майбутньому ми розглядаємо можливість роботи з іншими матеріалами, зокрема й у біомедичному напрямі — усе залежатиме від її зацікавлень», — поділилась наукова керівниця проєкту, доцентка Українського державного університету науки і технологій Ярослава Кольцова.
Учителі наголошують: шлях до науки починається ще у школі та продовжується у позашкільній освіті. Саме поєднання навчання, практичних досліджень і підтримки наставників допомагає дітям не лише отримати знання, а й зрозуміти, як застосовувати їх у реальному житті та визначитися з майбутньою професією.
«Школа дає базові знання, а позашкільна освіта допомагає дитині зрозуміти, як ці знання реалізувати. Саме у гуртках науково-технічного та дослідницького напряму діти можуть працювати з прикладними темами, експериментувати й визначатися з майбутньою професією. Це можливість презентувати свої роботи на обласному, всеукраїнському та міжнародному рівнях, отримати досвід публічних виступів і в подальшому представляти Україну на престижних наукових змаганнях», — зазначила представниця Центру розвитку дітей та молоді «СтартУм» Ольга Шипко.
