Вірменський плов та шашлик з Дніпра прямісінько на передову. Карен Асрян з перших днів повномасштабного вторгнення почав волонтерити. Робив те, що вміє найкраще. Карен готує та відправляє сотні кілограмів м’яса та плову на передову.
Тут Карен проводить більше всього часу у своєму закладі. Усе облаштовував своїми руками. Саме тут він робить шашлик для дніпрян та наших захисників.
«Вони відправляють машину, заздалегідь дзвонять і кажуть, що давайте відірпамо вам продукт, а ти для нас готовий. Я говорю, нічого не потрібно, все зробимо. Буквально нещодавно близько 10 кг шашлику хлопцям відірпав, відрами солінь», — розповів Карен Асрян, вірменин, волонтер.
Готувати Карен почав 10 років тому, коли з родиною приїхали до Дніпра.
«Нас колись волонтерка Оксана Семехіна запросила на ярмарку з дружиною. Прийшли, поставили маленький мангальчик і несподівано до нас стояла величезна черга і самі запитали, чому до нас, а вони кажуть: «Смачний шашлик треба їсти у кавказців, борщ в українців»», — поділився своєю історією Асрян.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік з родиною не змогли стояти осторонь. Це вже друга війна, яка приходить в його дім. Спочатку у рідній Вірменії, тепер – в Україні.
«Мені 47 років я теж пройшов Карабахську жахливу війну», — розповів Карен.
З перших днів вторгнення смажили м’ясо та робили плов для військових.
«Дружина Марина почала пекти пахлаву, почала компоти варити, потім я ввечері приходив у пляшку переливав, що б хлопцям зручніше було пити і постійно на зв’язку з волонтерами. Говорили Карен, ось цей напрям хлопцям потрібно терміново їду, ми швиденько боксі плов і ще що мабуть, в машину, бігом хлопцям, а там вже попередили що від карена їдуть, так було приємно, що ти чимось можеш допомогти», — пригадав вірменин, волонтер.
Але вже за декілька місяців волотерської роботи у чоловіка погіршилось здоров’я.
«Відчував дуже сильний біль з правого боку, дружина говорила — йди, йди до лікарні та виявили правосторонню пневманію, дуже било погано», — розповів Асрян.
На лікування сім’я вирушила в Румунію. Але довго сидіти там не змогли, через три місця повернулися в Україні.
«Я вилікувався, вже все гаразд, друзі з Вірменії, з закордону дзвонять, запрошують до себе. Дружина – ні, діти – ні. Ми повинні їхати до Дніпра, це наше місто. Все, раз сім’я хоче – їдемо», — розповів Асрян.
Та після повернення, у район, де мешкає родина — влучила російська ракета. У результаті – багато пошкоджених будинків. Чоловік з родиною та друзями одразу вирушив на місце прильоту годувати людей.
Зараз чоловік продовжує допомагати армії. Відкрив нову локацію, де дніпряни можуть спробувати його м’ясо та фірмовий соус. А також взяв до себе на роботу вимушених переселенців, які переїхали в нове місто, як і він колись.
Читайте також: Цифровий розвиток та розширення сервісів: про роботу ЦНАПів на Дніпропетровщині
