Site icon Телеканал «ДніпроTV»

Рашизм і фашизм: чи є різниця?

Рашизм замість фашизму. З моменту масштабного нападу росії, наша країна стала центром спротиву новим нацистам. Сам термін «рашизм» лунає дедалі частіше у парламентах країн ЄС. А комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і взагалі прогнозує, що цей термін впишуть у підручники з історії. Втім, чи є різниця між фашизмом та рашизмом?

Колись були нацисти та фашисти – тепер рашисти. Так про російських загарбників говорить Раїса Василівна. Вона пам’ятає, як німці напали на Україну. Зараз те ж саме повторюють росіяни. Жінка стверджує: вони гірші за гітлерівців.

Раїса Василівна, пережила Другу світову війну: «Россияне – это фашисты. А потому что они напали на нас незаконно, как фашисты. Утречком, когда мы спали. Как Гитлер. Я – дитя войны. Так приблизительно родители говорили: утречком в полпятого, когда мы все спали, когда все дома, дети, чтобы быстрее убить их».

В тому, що росіяни фактично копіюють гітлерівців, впевнені і дніпряни.

Наталія, жителька Дніпра: «Фашизм и рашизм – это одно и то же. И в том, и в том случае – геноцид народа. Они поступаю как фашисты. Ведут себя, как вели фашисты, когда воевали во Вторую мировую. И они даже хуже, чем фашисты, эти рашисты».

Павло, житель Дніпра: «Рашисті – те же самые фашисты. Потому что ненавидят народ украинский, истребляют».

Що рашизм для світу таки став синонімом фашизму, відкрито говорять й країни ЄС. А у Вікіпедії з’явилась однойменна сторінка.
Відтак Естонія, Латвія, Литва, Чехія та Канада разом з Україною визнали дії рф геноцидом українського народу.

Історики кажуть, існує 14 ознак фашизму. І росія зібрала всі з них. А це і культ мертвих, міфічне минуле, цензура, теорії змови, централізована пропаганда.

Ігор Кочергін, начальник відділу інституту національної пам’яті, доктор історичних наук: «Це обов’язково культ особи. Власне, і в рашизмі також це присутнє. Потім – це тоталітаризм, це об’єднання в руках однією людини або якоїсь групи. Це мілітаризм, опертя на військову силу в будь-яких питаннях, це захоплення територій сусідів, та і не тільки сусідів. Потім – об’єднання і мобілізація мас».

Те, що сучасна росія відповідає більшості критеріїв фашизму – підтверджує і американський історик та письменник Тімоті Снайдер.

«У росії 21 століття «антифашизм» просто став правом російського лідера визначати національних ворогів. Для президента «фашист» чи «нацист» — це просто той, хто протистоїть йому чи його плану знищення України. Українці — «нацисти», бо не визнають, що вони росіяни, і чинять опір. Мандрівнику в часі з 1930-х років не складе труднощів визначити режим Путіна як фашистський. Символ Z, мітинги, пропаганда, війна, як очисний акт насильства, та ями смерті навколо українських міст – все це дуже зрозуміло. Називати інших фашистами, будучи фашистом – є основною путіністською практикою. Джейсон Стенлі, американський філософ, називає це «підривною пропагандою». Я назвав це «шизофашизмом». В українців найелегантніше формулювання. Вони називають це «русизмом».

Війна проти України – це не лише повернення до традиційного фашистського поля битви, а й повернення до традиційної фашистської мови та практики. Інші люди там для колонізації. Мова ворожнечі, спрямована проти українців, полегшує їх вбивство, як ми бачимо в Бучі, Маріуполі та в усіх частинах України, які були під російською окупацією».

Історики ж додають: нацизм – це пригнічення інших націй. І до наших азовців це поняття не має жодного стосунку. Бо ж вони виступають за свободу українців на зведення своєї держави на власній землі, не принижуючи інші народи.

Ігор Кочергін, начальник відділу інституту національної пам’яті, доктор історичних наук: «Розкрутили “Азов”, як нібито нацистську організацію, саме російські ідеологи і пропагандисти. Це все наративи, яким кількадесят років, що українці – це все нацисти, бандерівці або жидобандерівці. Але це нічого не має спільного з реальністю. І зараз майже всі держави світу визнали, що “Азов” – це організація патріотична, яка бореться за власну державу, не проти якоїсь іншої держави, а за власну державу, її територіальну цілісність, за мову, культуру, історію в реалізації на території України».

Тож симбіоз фашизму та нацизму породив рашизм, який за декілька десятиліть укорінився в нормах і цінностях російського суспільства.