Головний сержант інженерно-саперного підрозділу на бойове псевдо «Комодо» — енергійний, сповнений позитиву воїн, з готовністю розповідає історію свого «перейменування» на фронті.
– З позивним вийшло випадково, – розповідає Віталій. – Колишній командир нашого підрозділу мав псевдо «Варан». І коли він вибував на навчання чи у відпустку, я його підміняв. На мене говорили «Варан 2». В черговий раз, коли я прибув у штаб, мені запропонували змінити псевдо, мовляв, повторення якось не солідно: «Давай будеш “Комодо”! Ця ящірка з сімейства варанових, з одного кутка!»
Віталій погодився одразу, по-простому. Впевнений, сапер, як і ящірка, має бути хитрим, має вміти непомітно зробити свою роботу, аби це стало пасткою для ворога.
Уродженець міста Самара Дніпропетровської області до повномасштабного вторгнення служив у 93-й бригаді ЗС України за військовим контрактом, брав участь в АТО/ООС. Разом із військовою частиною побував під буремним Маріуполем, на Донеччині та Луганщині.
Зі закінченням служби хлопець пішов працювати у будівництво. Повномасштабне вторгнення застало Віталія у Почаєві, де зводився черговий об’єкт будівництва. Намагався терміново повернутися до рідного міста. Однак залізницю паралізувало, добиратися було нелегко.
– Я поспішав, адже знав, що мої друзі вже пішли добровольцями, – згадує Віталій. – Дуже хотілося потрапити з ними в одну військову частину, однак затримався. Вони пішли у 93-тю бригаду. А коли я примчав до міста, то побачив кілометрові черги: кількість бажаючих служити у війську вражала. Зрозумів, що тут швидко в армію не потраплю. Один із побратимів підказав альтернативу: Дніпропетровську тероборону. Так я потрапив у нинішній свій батальйон 108-ї бригади ТрО.
Згодом Віталій опинився на Донеччині у складі групи ПЗРК. Разом із побратимами вишукував та знищував повітряні цілі російських заброд. Так сталося, що розміщувалися разом із командиром інженерно-саперного взводу — «Вараном». Здружилися.
– Одного разу «Варан» поцікавився: «Не хочеш до нас?» — розповідає Віталій. – Ми з радістю погодилися. Я багато спостерігав за тим, що роблять сапери, і полюбив саперну справу. Вона мені припала до душі.
«Комодо» не помилився у виборі. Вже перший бойовий вихід підтвердив це.
– «Варан» вивів нас на ділянку, яку слід було тихенько замінувати, – згадує Віталій. – Ми знали, де ворог, а він був досить недалеко. Робили свою роботу оперативно. Згодом туди зайшов інший наш підрозділ. І ось від них прийшла гарна звістка: на тих мінах, які ми закопали, підірвалося російське БМП. Згодом прийшло відео підриву, і ми з задоволенням переглядали його знову і знову.
Віталія вдома чекає молода дружина. Побралися 1,5 роки тому. І хлопець з жадібністю шукає вільну хвилину, аби вийти з коханою Іриною на зв’язок.
Любов додає сил. «Комодо» сповнений рішучості стояти до кінця за рідну Батьківщину, а згодом і звільняти українські території. Каже, що він та його побратими-сапери роблять усе для встановлення належних вибухових та невибухових загороджень.
– Якщо окупанти посунуть, втрати, які вони понесуть, значно зіпсують їхні апетити, – впевнений Віталій. – Ворог не пройде! Досвіду та натхнення нищити його у нас вистачає!
Підтримуйте захисників України вподобайками та приєднуйтеся до лав 108-ї бригади ТрО.
Телефон рекрутингового центру: 0 800 337 803.
Вакансії у бригаді дивіться на сайті.
Читайте також: Пройшли через пекло: переселенці з Покровська знайшли прихисток у Дніпрі
