Посівна-2023 може не розпочатись. Через повномасштабне вторгнення рф, посівні площі в Україні суттєво зменшилися. Наразі території під врожай складають приблизно 21 мільйон гектарів, що майже на сім мільйонів менше, ніж торік. Однак, під загрозу успішність кампанії ставить ще й відсутність фінансування та здорожчання потрібних компонентів. Як аграрні підприємства планують долати складнощі та як це вплине на пересічних українців?
2022 рік для фермерів виявився надважким. Високі ціни на добрива та пальне, зростання супутніх витрат та заміновані поля. Багато земель у прифронтових районах постійно під обстрілами, а окупанти навмисно обстрілюють поля.
Через замінування або наявність у землях сільськогосподарського призначення небезпечних предметів, їх неможливо засіяти. Наприклад, озимих культур засіяли всього на площі 4,5 мільйони гектар, хоча минулого року ці культури висіяли на 7,7 мільйонах гектар. Це напряму впливає на продовольчу стабільність країни. Тому сьогодні наше першочергове завдання — за допомогою міжнародних партнерів створити умови для розмінування землі малих та середніх аграріїв, які не мають можливостей зробити це самостійно.
Аграрний сектор — одна з основних галузей, яка працює в умовах війни й підтримує національну економіку. Наразі аграрії переймаються затримками пільгового кредитування за програмою «Доступні кредити 5-7-9».
Вони кажуть, це вкрай негативно вплине на подальшу роботу агросектору України в умовах війни.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради: «Десятки тисяч товаровиробників не зможуть кредитуватися за програмою, якою користувалися в 2022 році, а в 2022 році вони залучили порядка 95,5 мільярдів гривень при державній гарантії в системі кредитування. Тому сьогодні, коли зросли ціни на мінеральні добрива, на посівковий матеріал, на засоби захисту рослин, а в аграріїв цих коштів немає, то, звичайно, стає питання, чи в повній мірі ми зможемо виконати ті завдання, які стоять перед товаровиробниками».
Вже прогнозують зменшення врожаю у 2023 році приблизно на 15 мільйонів тонн. Однак, попри зусилля рф, українці не голодуватимуть. Експерти кажуть, зерна вистачить для внутрішнього ринку.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради: «Те, що ми засіємо, його буде значно більше навіть для середини країни. Це більшою мірою відобразиться на нашому експортному потенціалі, надходженню валютної виручки. Тобто ми не зможемо в такі важкі періоди часу, коли економіка страждає через військові дії, залучити додаткові експортні гроші валютної виручки за рахунок реалізації зернових. От тут буде велика проблема, тому що в 2022 за рахунок експорту ми заробили більше 22 мільярдів доларів».
Відсутність експорту тягне за собою припинення закордонних інвестицій. Тому є ймовірність, що малий та середній бізнес може взагалі не запустити свою посівну кампанію.
Анатолій Гайворонський, голова Асоціації фермерів Дніпропетровської області: «Добрива, порівняно з минулим роком, подорожчали десь у 1,5-2 рази. Дизельне паливо подорожчало у 2 рази. Гербіциди — все у доларах — також подорожчали у 2 рази, а зерно подешевшало у 1,5 рази. Ми купляємо зерно по цінах європейських, а своє зерно продаємо на 40% дешевше, ніж в Європі».
На сьогодні 90% полів Дніпропетровщини готові до посівної. Решта — під обстрілами чи заміновані.
Також частина фермерів наразі захищає країну на фронті, тому не мають змоги обробляти землі.
Анатолій Гайворонський, голова Асоціації фермерів Дніпропетровської області: «Ми відправили запит на обласну адміністрацію для того щоб втрутилися в ситуацію та вирішили це питання. Тому що у нас багато фермерів обробляє 50 га землі. Заберуть його в армію, хто буде обробляти цю земельну ділянку, скажіть, будь ласка? Безумовно, ця земельна ділянка комусь відійде, якомусь великому господарству, хто це буде обробляти. Ну, це те ж саме рейдерство».
Якщо найближчим часом програма кредитування не буде пролонгована урядом, весняна посівна буде зірвана.
