Порятунок африканського віслюка. У Дніпрі виходжують важкопораненого вихованця харківського екопарку. Його дивом вивезли з- під обстрілів волонтери. І майже місяць доброчинці разом з ветлікарями аграрно-економічного університету боролися за його життя. Тварина отримала осколкові поранення і могла втратити дві кінцівки, однак, завдяки небайдужості волонтерів, віслюк поступово одужує.
“Яшунечка, пошли моя рыбочка, пошли на гульки, на гульки. Яшунь, пошли”.
Із невеличкого загону на перев’язку ветлікарі виводять віслюка. Фахівці назвали його Яша, і він помітно кульгає на одну кінцівку.
“Тихонечко, давай моя рыбка. Он еще держится, давай моя зайка, давай”.
Віслюк Яша – переселенець із Харкова. Колишній вихованець відомого екопарку. Місяць тому, під час потужних обстрілів території міста, отримав поранення, розповідають волонтери. Його, разом із іншими тваринами, евакуювали до Дніпра.
Анастасія Снєтковська, волонтерка притулку “Угольок”: “Мы начали со времени войны очень активно, наш приют, начали принимтаь животных. Мы познакомились с харьковсокй службой спасения животных, которые нам непосредственно и привезли Яшу во время евакуции екопрака Фельдмана. Осликов приехало трое, самый тяжелый из них, в самом тяжелом состоянии был Яша”.
Віслюк отримав осколкове поранення двох ніг, говорять ветлікарі. І аби його вчасно не транспортували до лікарні, втратив би обидві кінцівки.
Олександр Шулешко, головний лікар ветеринарного центру: “Стан був важкий, була рана, проникаюча ранаМи зразу думали, шо там куля, але там був осколок. Ми йому провели антибіотикотерапію перед тим, як починати операцію. Нога б не зрослась, вона б може і загнила б, або ампітація була б, або взагалі прийшлося приспати цю твраину”.
Операцію Яші проводили більше трьох годин. Фахівці говорять, багато пішло анестезії, бо віслюк великий і його було складно приспати. Зараз тварина у задовільному стані. І головне – ногу вдалося врятувати.
Валерія П’ятибрат, головна лікарка клініки Дніпровського державного аграрно-економічного університету: “До второго курса антибиотиков я была настроена, прям думала, что придется ампутировать лапу. Прошел второй курс антибиотиков и ему явно старло лучше. Я, наверное, самый страшный человек в его жизни. Больше чем я, никто ему гадостей не делал. Потому что я его колю, я его обрабатываю, но тем не менее меня он никогда не кусал. Он милый, добрый, замечательный, прекрасный ослик”.
Хоч і не швидко, але віслюк йде на поправку. Вже навіть стає на хвору ногу. І у перспективі, говорять лікарі, буде нормально ходити. Але це не раніше ніж за пів року, бо попереду ще серйозний курс реабілітації.
