Дерусифікація у Дніпрі триває. З 2015 року вулиці, бульвари, провулки та проспекти міста отримують нові назви. Спочатку змінювали лише ті, що пов’язані з радянським періодом, після початку повномасштабного вторгнення декомунізація перейшла у дерусифікацію. Загалом місто отримало вже понад 800 нових топонімів.
Дніпро отримав нові топоніми. На черговій сесії міськради перейменували майже пів сотні вулиць, колишні назви яких пов’язані з країною-агресором.
Одна з таких – вулиця Курчатова. Відтепер вона матиме назву на честь 128-ї бригади тероборони Дніпра. Це одна з перших вулиць, яку бачать всі, хто прибуває до нашого міста потягами. Тож її можна назвати своєрідними воротами, які зустрічають гостей.
Олександр Курбатов, начальник служби зв’язків з громадськістю 128 окремої бригади територіальної оборони м. Дніпро: «Це дуже важливо, щоб місто пам’ятало про них. Це нагадування, і це буде круто, коли людина, навіть мешканець міста, буде повертатися з відрядження, з поїздки. Може буде повертатися з-за кордону після того, як він поїхав, а жінка з дітьми буде замовляти таксі на вулицю 128 бригади ТрО, своєї, дніпровської. Я вважаю, це дуже потрібно».
Новий топонім — це не лише позбавлення від асоціацій з росією, а й вшанування героїзму наших захисників, які, ризикуючи власним життям, щодня протистоять ворогу.
Олександр Курбатов, начальник служби зв’язків з громадськістю 128 окремої бригади територіальної оборони м. Дніпро: «Всі люди, які не люблять, щоб перейменовували, люди, які зараз сидять в кав’ярнях, які ходять на роботу, які ведуть своїх дітей в дитячі садки, ті люди, які вчаться у вишах або ходять до школи, всі ці люди мають змогу це робити, тому що 26 числа 1000 людей зібралися під пунктом збору цієї бригади без жодного військомату, без жодних повісток. Наша бригада, 128 бригада ТрО, вона вступила в бої в квітні минулого року, 2022-го. З того часу вона жодного дня не відходила на ротацію, вона тримає ділянку фронта».
Деякі ж вулиці лише чекають на зміну назви. Серед них — Гагаріна, який може стати проспектом Науки. Йде обговорення й щодо вулиці Гоголя.
Таблички з новими топонімами з’являються на вулицях міста ще з початку декомунізації у 2015-му році. Та як до зміни звичних назв ставляться містяни?
—Добре ставлюся. Ці всі совдепівські залишки вже непотрібні, потрібні нові герої нашого часу, я підтримую повністю.
—Мені здається, що зараз зовсім не час, щоб перейменовувати вулиці.
—Позитивно ставлюся. Тому що це вже пережиток минулого, і треба вже рухатися далі. І тому це потрібно.
—Дуже добре. Все, аби не русня.
—Я за декомунізацію, це точно. І ось ці всі старі радянські топоніми, я їх прибирав би до чортової матері.
Дніпровський активіст Микола зауважує: до вибору нових назв варто підходити відповідально.
Микола Гулівець, активіст: «Особливо в контексті сьогоднішньої війни. В контексті тих історичних подій, які відбуваються — це дуже важливо. Важливо обирати такі назви, на мій погляд, щоб вони, по-перше, щоб вони задовольняли базові умови, були зручними для вимови і вони всім запам’ятовувалися. Щоб вони відображали дух, ідентичність Дніпра, щоб вони відображали дух та ідентичність нашого регіону, щоб вони відображали ідентичність України».
Загалом, від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у Дніпрі дерусифікували вже понад 250 вулиць та провулків.
Читайте також: Збереження культурної спадщини: мешканців регіону запрошують взяти участь у масштабному фотоконкурсі
https://www.youtube.com/watch?v=oO2Yu0asoFU