Мешканці Широківської громади Криворізького району організувалися, щоб допомагати ЗСУ. Ще з перших днів війни плетуть маскувальні сітки. Вже більше року збираються щодня, без вихідних. Історією жителів громади поділилися у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації.
«Зібралися, щоб допомагати нашим хлопцям. Ідея в мене з’явилася ще у перші дні війни. Тоді надіслала у соцмережі оголошення. Прийшло багато небайдужих мешканців. Нам виділили приміщення. З того часу працюємо без вихідних», – розповіла активістка Юлія.
У громаді сформувалася постійна команда небайдужих. Щодня приходять до 20 людей різного віку – від 30 до 70 років. Робили і «кікімори», й окопні свічки. Та вирішили зосередитись саме на маскувальних сітках.
«Часто люди приходять після роботи, завжди знаходять вільну хвилинку. Працюють на совість. У всіх є близькі, які зараз на фронті. В’яжемо з молитвою. Просимо у Бога, щоб хлопці повернулися живими», – поділилася Юлія.
Майстрині опанували різні техніки: плетуть «бантиками» та «змійками». Тканину фарбують власноруч. Підбирають кольори залежно від сезону. Улітку робили сітки яскраво-зеленими, а взимку – білими. Нині обирають «клаптики» трав’яного кольору, хакі, коричневого.
«Хлопці дуже вдячні, їм подобається. Спочатку брали на бліндажі, а зараз, щоб накривати техніку. Кажуть: сітки якісні, не відрізнити від заводських», – сказала дівчина.
Коли сусідні села громади потерпали від постійних обстрілів, майстрині продовжували працювати, щоб допомагати захисникам.
«Було гучно, лячно. Та ми не думали про це, все одно збиралися. Бо розуміли – а як же там нашим хлопцям?», – зазначила Юлія.
Замовлень багато. Запити отримують безпосередньо від військових або від волонтерських організацій. Юлія каже: плести будуть стільки, скільки потрібно.
«Ніколи не рахували, скільки вже сіток наплели. Не до цього. Та впевнена: наше село точно змогли би ними накрити», – каже дівчина.
Юлія впевнена: немає маленької допомоги. Кожен робить свій вклад у боротьбу з ворогом. Адже всі міста та села України – #МістаГероїв.
Читайте також: Повернути втрачені навички: як у Дніпрі працюють відділи реабілітації
