Site icon Телеканал «ДніпроTV»

Перші шпальти світових ЗМІ про війну росії в Україні

ДніпроTV

Головні теми видань: 

1 листопада

Німеччина. «DER SPIEGEL» – «Путінська гра з бомбою». Наскільки виправданий страх перед ядерним ударом

Велика Британія «The Daily Telegraph» – «Ракетні удари зупиняють лікарні Києва»

Лікарні у Києві були змушені скасувати операції та діаліз після того, як російські ракетні атаки перервали подачу води та спричинили відключення електроенергії.

Понад десяток об’єктів цивільної інфраструктури були пошкоджені внаслідок запуску близько 50 крилатих ракет по енергетичних та комунальних об’єктах в Україні, що стало третім подібним ударом за останній місяць.

Джеймс Клеверлі, міністр закордонних справ, учора ввечері пообіцяв надіслати додаткову підтримку для негайного відновлення зруйнованої інфраструктури.

«Путін мстить цивільному населенню України за свої військові невдачі, відключаючи їм електрику та воду, а також найбіднішим людям у світі, загрожуючи їм нестачею продовольчих запасів, провокуючи голод», — сказав він у своєму виступі у Палаті громад. Обстріл стався через два дні після того, як Москва звинуватила Київ у завданні удару безпілотником Чорноморському флоту біля узбережжя окупованого Криму.

На помсту Росія також вийшла з угоди щодо захисту постачання зерна з українських портів, але вчора вантажні судна вирушили в плавання, незважаючи на погрози Володимира Путіна.

Вибухи та сирени повітряної тривоги були чутні вчора в Києві близько 8-ї ранку за місцевим часом, коли величезна грибоподібна хмара пропливла по горизонту міста після очевидного російського удару.

Мер міста Віталій Кличко заявив, що внаслідок атаки 80 відсотків української столиці залишилося без водопостачання та близько 350 000 квартир без електрики.

«Внаслідок ударів по об’єктах критичної інфраструктури частина столиці виявилася відрізаною. У деяких районах немає водопостачання», – сказав він.

Місцеві джерела повідомили The Daily Telegraph, що чотири лікарні на Київщині залишилися без води та електрики.

У Київській обласній лікарні лікарі призупинили операції та лікування діалізом через відсутність води, повідомив її головний лікар Іван Клюцко.

ВПС України заявили, що збили близько 44 із понад 50 крилатих ракет, запущених учора Росією.

Тим часом Україна оголосила, що 12 суден із зерном залишили її чорноморські порти, незважаючи на те, що Росія вийшла з угоди щодо їх розблокування.

«Не виправдовуйте ці атаки, називаючи їх відповіддю. Росія робить це, бо має ще ракети і бажання вбивати українців».

«Ми терпітимемо і виживатимемо до нашої перемоги. У нас немає іншого виходу, якщо ми здамося, то на нас чекає геноцид».

Коли вчора тяжкохворі пацієнти зайняли свої місця для лікування у головній лікарні Києва, їм сказали, що діалізні апарати зупинилися.

Зрив завдав ще більшого болю київським пацієнтам і медикам, які борються з безперервним конфліктом. “Усі наші операції скасовані, ми не можемо робити діаліз і не можемо прибрати лікарню”, – сказав The Daily Telegraph голова Київської обласної лікарні Іван Клюцко.

Хірурги залишилися з брудними інструментами та не могли помити їх перед проведенням операцій без чистої води. У чотирьох районних лікарнях не було води та електрики.

Більшість киян не злякалися і продовжували свій день, незважаючи на попередження уряду про «високу ймовірність ракетного обстрілу».

“Ми продовжуємо працювати, плани ніхто не скасовує, всі магазини, ресторани та установи відкриті”, – розповіла Катерина, яка проживає в центрі Києва.

Анастасія Барсукова, яка працює в кафе, сказала, що її колеги принесли достатньо води, щоб перезапустити кавоварки, і почали подавати їжу на виніс. «Ми продовжуємо жити та працювати, щоб заробляти гроші, підтримувати нашу економіку, жертвувати на армію та волонтерів», — додала 28-річна Даша із Дарницького району столиці.

«Русисти [росіяни] тут усе зруйнували. І вони цьому раді. Але ми можемо стояти у черзі, і вони не впораються з цим. Тому що ми завдамо їм удару у відповідь, а не навпаки», — сказала 74-річна Тамара, стоячи в черзі по воду.

«Ми терпітимемо і доживемо до нашої перемоги. У нас немає іншого виходу, якщо ми здамося, то на нас чекає геноцид», — заявив киянин Максим.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ударів було завдано по 10 областях України та пошкоджено 18 об’єктів, в основному пов’язаних з енергетикою.

Одразу після 8 ранку за місцевим часом у небі над Києвом пролунало щонайменше п’ять вибухів.

Урядові чиновники витратили місяці на підготовку до відключень електроенергії, купуючи генератори, щоб підтримувати роботу найважливіших послуг цієї зими.

Резервні дизельні енергоблоки підтримували освітлення та апарати життєзабезпечення в кожній лікарні.

З настанням ночі у Києві відновили електропостачання 27 насосних станцій столиці.

Атаки на Київ спонукали столичну владу посилити заходи з енергозбереження.

Російські ракети також влучили в північно-східне місто Харків, пошкодивши критично важливу інфраструктуру, залишивши більшість містян без світла, повідомила місцева влада.

Повідомляється про удари ракетами у Вінницькій області, а також у Дніпропетровській і Запорізькій на південному сході та у Львівській на заході.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив: «Чергова партія російських ракет влучає в критичну інфраструктуру України. Замість того, щоб воювати на полі бою, Росія воює з мирним населенням».

Росія посилила свої напади на цивільні цілі після незрозумілого вибуху, який зруйнував Керченський міст. Ранкові удари сталися після того, як Москва звинуватила Київ в ударі безпілотників по Чорноморському флоту Росії біля узбережжя незаконно анексованого півострова.

Україна не заперечувала і не підтверджувала свою участь у жодній із очевидних атак у тилу ворога.

Юрій Ігнат, речник ВПС України, заявив, що Росія використала стратегічні бомбардувальники для запуску понад 50 крилатих ракет під час вчорашніх ранкових атак.

“Військово-повітряні сили України збили 44 крилаті ракети російських окупантів”, – йдеться у повідомленні ВПС у Twitter.

Зазначається, що система протиповітряної оборони Iris-t, нещодавно доставлена ​​до Києва з Німеччини, спрацювала зі «100-відсотковим успіхом» під час атак.

Уламки однієї з російських крилатих ракет, збитої Україною, влучили в село на півночі Молдови, повідомили в МВС країни.

«Російський удар був націлений на українську дамбу на річці Дністер, яка проходить спочатку через Україну, а потім через Молдову», — додав у Twitter Ніку Попеску, міністр закордонних справ Молдови.

Українські чиновники закликали до збільшення допомоги Заходу для захисту від російського бомбардування. «Нам потрібно закрити небо», – заявив пан Власюк.

Швейцарія. «20 Minuten – Zurich» – «Посол у Києві про швейцарські цінності»

Клод Вільд, посол Швейцарії в Україні, розповідає про те, що поєднує дві нації та багато іншого.

Наш нейтралітет у багатьох місцях зустрічають з нерозумінням. Як ви це бачите?

Дійсно, українським громадянам непросто зрозуміти, що насправді означає нейтралітет у 21 столітті за такого сценарію. Тому ми продовжуємо пояснювати, що означає нейтралітет. А саме те, що ми не входимо до військового альянсу, не постачаємо зброї та не беремо участі в конфліктах з власними військами. Це передбачено законом про нейтралітет. Але ми маємо наші швейцарські цінності та інтереси, а в даному випадку це означає дотримання міжнародного права та проукраїнську позицію. Ось чому ми значною мірою ухвалили санкції ЄС проти Росії.

За Швейцарію – за Україну – як це розуміти?

Цінності, закріплені в нашій Конституції, — це ті цінності, які Україна зараз захищає. Коли вони знищуються в Україні, до нас наближається загроза беззаконня. Наша безпека під загрозою: 24 лютого архітектура безпеки Європи назавжди змінилася. Наразі довіри немає і всі озброюються. Ми вклали величезні кошти у цю архітектуру. Ця війна також є атакою на наше процвітання. Сотні швейцарських компаній, які інвестували в Україну та чиї об’єкти зазнали бомбардування, безпосередньо постраждали від війни. І всі ми відчуваємо наслідки війни, наприклад з енергетичною кризою, що насувається.

Ти не боїшся, коли спрацьовує повітряна тривога?

Це може здатися дурним, але я не маю на це часу. Або тоді це заперечення, що теж своєрідний самозахист. Я рефлекторно засмикую штори від можливих уламків і розбитого скла. Це насправді смішно  тому що це було б марно у надзвичайній ситуації.

Місто потребує енергозбереження. Що робить посольство?

Зазвичай я зустрів би тебе в іншому приміщенні, а не в офісі. Але зараз там надто холодно, бо ми більше не опалюємо. І ми не застраховані від відключень електроенергії, які відбуваються щодня у різних частинах міста. Сьогодні поголився вдома при свічках.

Італія

«La Stampa» у центрі сторінки: “Україна вмирає від спраги”.

«Corriere della Sera» –  «Ракетний удар. Київ без води та електрики»

У Молдові впала збита ракета. Пшениця – Москва загрожує кораблям схваленням ООН

Дощ російських ракет на електромережі по всій Україні. Сотні населених пунктів без світла, і навіть Київ залишається у темряві. Ушкодження водогонів. Нарешті, через 11 годин після чергового російського бомбардування вчора вночі із сухого крана забулькала цівка води. Спочатку небагато, щоб сказати правду, але достатньо, щоб повільно наповнити туалет, помити посуд і відродити надію, що до комендантської години о 23:00 ситуація повернеться до майже нормальної для трьох мільйонів мирних жителів, що залишилися в місті.

Повідомляємо останні події одного зі столичних важких днів. Важкі дні, які після затишшя, що поступово наростало в період з червня по вересень, з початку жовтня зачастішали.

Після тривог вечора і ночі вранці близько 6-ї столицю знову розбудили сирени. О 8-й ми почули чотири або п’ять вибухів. Сильні вибухи в передмістях, начебто, немає загиблих, можливо, 13 поранених. У наступні хвилини 80 відсотків водопровідної мережі вийшло з ладу, як і електрика для 350 000 будинків. Такого не було з початку війни, навіть із кінця лютого до середини березня. Таким чином, учора Київ зазнав тих самих тягарів, від якихі місяцями страждали нечисленні мирні жителі, що залишилися в селах та містах, що постраждали від бойових дій на Донбасі та поблизу спірної Херсонщини.

Не те, щоб Київ був не готовий. Мер Віталій Кличко одразу ж взявся до справи, працювали аварійні бригади. “Постраждали не труби, а насосні станції”, – уточнив він. Муніципалітет врахував, що новий командувач російськими силами вторгнення — той самий генерал Сергій Суровікін, сумнозвісний своєю тактикою, спрямованою на залякування населення безжальними ударами по людях та об’єктах, — знову спробує «покарати» Київ. 

Напад очікувався після того, як минулої суботи в порту Севастополя російський Чорноморський флот був уражений безпілотниками. Суровікін був особисто обраний Володимиром Путіним 8 жовтня, лише за кілька годин після того, як замінований автомобіль серйозно пошкодив Керченський міст, артерію між Кримом та Росією. Генерал одразу взявся до справи: 10 жовтня десятками ракет було знищено понад 30 відсотків української електромережі, зруйновано історичний центр Києва, внаслідок вибухів загинуло близько двадцяти мирних жителів. Через сім днів настала черга щойно привезеного з Ірану рою безпілотників-камікадзе, які знову обрушилися на Київ, внаслідок чого загинули 4 особи та було завдано іншої шкоди інфраструктурі.

За словами представників українських військових, їх ВПС збили не менше 44 із більш ніж 55 випущених учора ракет. Одна із них також врізалася на територію Молдови. Інші виявлені у Запоріжжі, на місцевій електростанції, а також у Харкові та різних районах центральної України. Ще один доказ того, що тільки зброя, поставлена ​​союзниками, насамперед американцями, може гарантувати захист неба. Але у Києві зростає занепокоєння щодо можливості перемоги Республіканської партії на проміжних виборах 8 листопада, що може сповільнити потік американської військової допомоги. Останні викриття телекомпанії NBC, які пропонують нові подробиці образи Байдена на Зеленського під час телефонної розмови у червні, під час якої український президент наполягав на подальшій допомозі, не висловлюючи подяки за те, що вже відбувається.

Стосунки Байдена із Зеленським під час телефонної розмови у червні минулого року стали лакмусовим папірцем потенційного тертя між Вашингтоном та Києвом.

Іспанія «El País» – «Українці без світла, тепер без води»

Російські ракети над Києвом та іншими містами ускладнюють виживання.

Ті ж громадяни України, які живуть без світла через ракетні обстріли РФ, також вчора залишилися без води. За словами мера Віталія Клінчка, через бомбардування без води залишилися до 80% киян, яких до вторгнення було близько трьох мільйонів. Біля фонтанів містяни шикувались у довжелезні черги, щоб наповнити глечики чи пляшки. Росія продовжила руйнувати українську енергомережу, а також ретранслятори мобільного зв’язку. У Київській області розглядають можливість переселення частини населення, якщо ситуація погіршуватиметься.

Тиждень в Україні знову почався з ударів російської авіації по десятку українських регіонів. Ракети впали на Київ і Харків, два головні міста країни, а також на такі області, як Запоріжжя, Дніпро, Одеса, Черкаси, Полтава, Вінниця, Чернівці, Кіровоград чи Хмельницький. Таким чином, 250-й день з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого став черговим понеділком інтенсивних атак — подібних до тих, що мали місце 10 і 17 жовтня, головною метою яких, за словами київської влади, є інфраструктурна енергетика країни.

Окрім ракет, Міноборони України запевняє, що своїми зенітними комплексами збило 44 снаряди (18 у центрі країни, 12 на півдні, 9 на півночі та 5 на заході). Один із них навіть впав, не постраждавши, на території сусідньої Молдови, біля кордону з Україною, повідомляє Інтерфакс. Проте інші досягли своїх цілей.

У соцмережах з’явилися кадри зенітних систем, які перехоплюють частину ракет над Києвом. За словами мера Віталія Кличка, в результаті руйнування одного з об’єктів нападу в головному місті країни 350 тисяч квартир залишилися без електропостачання. Держкомпанія та аварійні служби, додав мер у своїх соцмережах, намагалися відновити роботу. Кілька районів столиці вчора залишилися без електрики та води, хоча протягом дня деякі відновлювали постачання.

За словами мера, до 80% населення міста, яке перед вторгненням налічувало близько трьох мільйонів жителів, залишилися без води. Влада звернулася до населення з проханням накопичувати рідину або купувати за кошти. Біля громадських фонтанів містяни стояли в чергах, аби наповнити пластикові глечики та пляшки, які вони завантажували у візки, але в двох супермаркетах, які відвідала EL PAÍS, води на полицях не бракувало.

Крім того, внаслідок атак знеструмлено 450 ретрансляторів, які забезпечують сигнал мобільного зв’язку в Києві, тому не виключені проблеми зі зв’язком, повідомляє Міністерство цифрової трансформації.

Губернатор Київської області Олексій Кулеба стверджував, що, незважаючи ні на що, ситуація не вийшла з-під контролю, але не виключив, що в разі загострення енергетичної кризи доведеться здійснювати переселення людей в інші регіони чи області.  Насправді, визнав він, є план вивезти громадян з Києва, якщо не вдасться швидко відновити збитки, завдані росіянами.

Кличко не приховував, що ситуація “складна” і скорочення поставок триватимуть, особливо на лівому березі Дніпра, який розділяє столицю. Міський голова нагадав, що відсьогодні будуть зміни у роботі громадського транспорту. Частота транзитних колон у мережі метро буде зменшена для економії енергії. Подібний захід буде застосовано до тролейбусів і трамваїв, які в окремих випадках матимуть альтернативні автобусні маршрути. Україна шукає допомоги за кордоном, щоб впоратися зі збитками, які російські атаки завдають її енергетичній інфраструктурі.

Наразі вони погодилися отримати допомогу від урядів і компаній з 12 країн, у тому числі з Іспанії, йдеться в повідомленні МЗС України. В Україні закінчуються запчастини для усунення збитків. «Ми вже вичерпали запаси обладнання, яке було у нас на складах після перших двох хвиль атак з 10 жовтня», — заявив у своїй заяві Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК, енергетичної групи, яка налічує понад 55 000 працівників.

«Замість того, щоб воювати на полі бою, Росія бореться з мирним населенням», — скаржився уряд України через свого міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, який у своєму Twitter попросив Росію «не виправдовувати ці атаки, називаючи їх «відповіддю». Зі свого боку, Сполучені Штати звинуватили Росію у здійсненні нової «варварської» атаки з використанням холоду і темряви проти мирного населення.

Франція «Le Figaro» – «Москва починає масований наступ на інфраструктуру»

За даними української влади, у понеділок 80% киян не мали доступу до води.

США

«Los Angeles Times» – РОСІЯ АТАКУЄ ІНФРАСТРУКТУРУ

Москва націлилася на ключову інфраструктуру, називаючи це помстою за ймовірний напад з боку України.

Стаття: Від війни тремтить вся Європа

Енергія стає «предметом розкоші», оскільки Росія припиняє постачання газу. Скоро може стати гірше.

«The Wall Street Journal» – Мінфін пояснює обмеження на російську нафту

ВАШИНГТОН — Міністерство фінансів заявило, що судна, завантажені російською нафтою до 5 грудня, не будуть піддаватися встановленій США ціновій межі, оскільки Вашингтон намагається заспокоїти стривожені нафтові ринки щодо свого плану нових санкцій.

Починаючи з 5 грудня США та їхні союзники заборонять компаніям у своїх країнах надавати морські послуги з доставки російської нафти, якщо тільки нафта не продається за ціною, нижчою за встановлену.

«Ракетні атаки перешкоджають постачанню електроенергії та води»

У понеділок російські війська завдали по Україні серії ракетних ударів, внаслідок яких було відключено електрику та водопостачання у Києві та інших містах, якраз у той момент, коли країна відновлювалася після збитків, завданих недавніми атаками Кремля на цивільну інфраструктуру.

«The Washington Post» – «Ракетний обстріл обрушився на Україну»

Масштабна атака залишає без води та з перебоями у подачі електроенергії

У понеділок вранці в Києві та регіонах по всій Україні прогриміли громові вибухи, внаслідок чого багато хто залишився без електрики та води, оскільки Росія завдала нового шквалу авіаударів по критично важливій інфраструктурі — це її найпотужніша і наймасштабніша атака з моменту першого залпу в рамках нової стратегії. повітряних бомбардувань 10 жовтня

Українські офіційні особи заявили, що Росія запустила десятки крилатих ракет, багато з яких були перехоплені засобами ППО, і ще раз попередили, що цивільні особи мають бути готовими до тривалих відключень електроенергії та води. За даними національної поліції, внаслідок нападу постраждали не менше 13 людей.

За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, ударів завдано по 10 регіонах, пошкоджено 18 об’єктів, більшість з яких – енергетичні об’єкти.

Мер Києва Віталій Кличко заявив, що внаслідок ракетних ударів 80 відсотків столиці залишилися без водопостачання, що порушило ранковий розпорядок понеділка для сотень тисяч мешканців, та що інженери працюють над відновленням подачі електроенергії у пошкодженому будинку.

Коли по всій Україні завили сирени повітряної тривоги, про вибухи та відключення електроенергії також повідомлялося у Харківській області на північному сході, Черкаській, Полтавській та Дніпропетровській областях у центральній Україні та у Запоріжжі на південному сході. Декілька гребель гідроелектростанцій, мабуть, були конкретними цілями у понеділок.

Міністерство внутрішніх справ Молдови також підтвердило, що ракета впала в північному прикордонному місті Наславча, приблизно за 95 миль на південний захід від українського міста Вінниця, після того, як була перехоплена українською системою ППО — рідкісний і небезпечний приклад поширення війни на сусідню країну.

За повідомленнями молдовських офіційних осіб, кілька будинків були пошкоджені, але негайних повідомлень про постраждалих не надходило.

Авіаудари в понеділок, багато з яких, мабуть, були завдані з винищувачів над Каспійським морем або з Ростовської області на півдні Росії, стали атакою за останні тижні навмисно спрямованою проти енергетичної системи України. через невдачі Росії на полі бою з далеким бомбометанням.

Вибухи пролунали за українськими атаками минулими вихідними на російських військово-морських об’єктах в окупованому Криму, де Росія тривалий час утримувала штаб свого Чорноморського флоту в Севастополі відповідно до договору оренди до свого вторгнення та незаконної анексії півострова у 2014 році. Російські кораблі були пошкоджені внаслідок очевидних ударів безпілотників, але Україна не взяла на себе відповідальність.

«Замість того, щоб боротися на полі бою, Росія воює із мирним населенням», — написав у Twitter міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. «Не виправдовуйте ці атаки, називаючи їх «відповіддю». Росія робить це, тому що вона все ще має ракети і бажання вбивати українців».

Західні та українські офіційні особи заявили, що атаки, які тривають, були настільки методичними, що, здавалося, ними керували фахівці з енергетики, які знають, які цілі принесуть максимальні руйнування і труднощі.

Глава податкового комітету українського парламенту повідомив у понеділок, що українська економіка зазнає збитків у розмірі близько 7,5 мільярда гривень (приблизно 203 мільйони доларів) на день через повітряні тривоги, які постійно переривають робочий день.

“Очевидно, що, завдаючи ударів по нашій країні в понеділок вранці, коли люди йдуть на роботу, противник намагається не тільки завдати удару по енергетичній інфраструктурі, а й паралізувати економічну діяльність”, – написав у Telegram голова комітету Данило Гетьманцев. Він запропонував реструктурувати роботу державного та приватного секторів, щоб пристосуватися до збоїв.

Кличко тим часом закликав мешканців столиці готуватися до поневірянь. “Просимо вас запастися водою з найближчих заправок і точок продажу”, – написав він у Telegram.

Командування ВПС України заявило, що збило 44 із 50 ракет, націлених на різні райони України. Від таких атак важко захиститись. Західні союзники України пообіцяли надати більш потужні системи ППО, але вони складні у використанні, потребують ретельної підготовки та доставляються повільно.

Після ударів по військових кораблях у суботу Міністерство закордонних справ Росії заявило, що відмовляється від угоди, що дозволяє експортувати зерно з України, яка є важливим постачальником у багато країн, що розвиваються.

Москва заявила, що «більше не може гарантувати безпеку цивільних суховантажів, які беруть участь у Чорноморській зерновій ініціативі», маючи на увазі укладену за посередництвом ООН угоду щодо захисту зерна, що експортується з українських портів Чорного моря.

Канада. «The Globe and Mail» – «Життя в умовах війни: кияни живуть попри відсутність тепла та світла»

2 листопада

Бельгія «De Morgen» – Російська армія проти України та масштабної корупції

На фронті без їжі, бо вона є тільки у командира.

Італія “La Stampa” – “Атом на Донбасі”. Москва піднімає очі. Путін загрожує Лондону

“Великий холод Байдена-Зеленського” 

Франція «Le Figaro» – Україна: як зима загартує війну

Мороз та сильний холод змінюють умови бою, ускладнюють логістику та уповільнюють наступ. Обидві сторони готуються до цього.

Німеччина «Frankfurter Allgemeine Zeitung» – «Київ: Іран хоче поставити Росії ракети»

В українській армії припускають, що, окрім безпілотників, Росія також закупить в Ірану ракети малої дальності та використає їх проти україни. Речник ВВС Юрій Ігнат назвав це небезпечним у вівторок у Києві. Йдеться про балістичні ракети іранської розробки з дальністю від 300 до 700 кілометрів. Американська телекомпанія CNN повідомила у вівторок з посиланням на західні державні джерела, що Іран готується доставити Росії близько 1000 одиниць зброї, включаючи балістичні ракети класу «земля-земля» та інші ударні безпілотники.

Швейцарія «Blick»  – «Ми сподіваємося, що нам не доведеться евакуювати Київ». Інтерв’ю з мером Віталієм Кличком

Віталій Кличко (51 р.) є мером Києва з 2014 року. До того, як перейти в політику, Кличко був на рингу. Колишній професійний боксер виграв свій перший титул чемпіона світу за версією WBO в 1999 році. З 2008 року він відстоював її до свого останнього бою в 2012 році. Зі своєю партією «Удар», заснованою в 2014 році, він утворив опозиційний тристоронній альянс під час протестів на Майдані разом із націоналістичною партією «Свобода» та «Батьківщиною», які виступали за відставку українського президента.

У Києві знову війна. Протягом кількох тижнів українська столиця регулярно обстрілюється російськими військами. Мета: знищення енергетичної інфраструктури. Мер міста розповів про поточну ситуацію в Києві.

Кличко про енергетичну кризу: «Люди не повинні їхати з країни»

«Наразі розглядається евакуація частини Києва»

Blick: У Києві постійно відключають світло та воду. Яка зараз ситуація?

Віталій Кличко: Наша енергосистема сильно постраждала від ракетних ударів. У понеділок 80 відсотків підключень не мали води. Близько 350 тисяч квартир були знеструмлені. Комунальники всю ніч працювали над вирішенням проблеми, і тепер у всіх киян знову є вода та світло. Те, що робить Росія, є геноцидом. Взимку дуже холодно, у нас температура до мінус 20 градусів. Такі атаки можуть призвести до катастрофи. Страждає мирне населення і тому весь світ має побачити результати війни.

Вони попросили Захід надіслати допомогу, щоб люди не замерзли на смерть. Ви очікуєте холодних смертей?

Ми прораховуємо різні сценарії. На гірший випадок – якщо у нас надовго не буде води, світла чи опалення – ми підготували понад 1000 локацій для обігріву людей. Росіяни хочуть нас знеохотити. Вони зазнають невдач на фронті, тому хочуть шантажувати Україну. Але замість депресії населення отримує величезну злість, і це мотивує нас продовжувати боротьбу за нашу незалежність.

Напади відбувалися щопонеділка з жовтня, коли люди вийшли на роботу. Чи очікуєте ви, що так звані чорні понеділки триватимуть?

Ви повинні поставити це питання пану Путіну, чи наступного понеділка він знову нападе і вбиватиме невинних людей. Ми передбачаємо різні сценарії, але не думаємо, що росіяни досягнуть успіху.

Люди ще наважуються виходити на роботу?

Люди нервують, але не бояться.

Чи планується евакуація міста Києва?

Евакуація людей була б найгіршим сценарієм. Сподіваємось, реалізувати цей план нам не доведеться. Але ми точно готові.

Чи може бути так, що людям доведеться залишити країну через кризу основних послуг?

Людям не потрібно залишати країну. У нас все під контролем.

Як ви особисто ставитесь до ситуації?

Дуже важливо залишатися тут і захищати місто. Ми сильні своєю вірою. Ми бачимо Україну сучасною, демократичною та європейською державою. Путін цього не сприймає, він бачить Україну частиною російської імперії. Ми колись були частиною Імперії, але не хочемо повертатися у минуле. Ми бачимо своє майбутнє як частину європейської родини. Росіяни борються за гроші, ми боремося за наших дітей.

Швеція «Aftonbladet» – «Моменти занепокоєння у війні Путіна. Росія хоче створити розкол на Заході»

На перший погляд підтримка України виглядає непохитною.

Водночас з’являється все більше ознак того, що існує межа того, скільки грошей і зброї Захід готовий дати Україні. Багатомільярдні суми ризикують зникнути, коли ЄС і США вступлять у серйозну економічну кризу. Сполучені Штати є країною, яка надала Україні найбільшу військову підтримку. Цього року Конгрес виділив 600 мільярдів крон.

Але тепер і демократи, і республіканці в Конгресі бурчать.

Група з 30 демократів, які належать до лівої крила партії, написали листа президенту Джо Байдену з вимогою розпочати переговори з Росією з метою досягнення мирної угоди щодо України. До групи входять багато відомих членів Конгресу, такі як Александрія ОкасіоКортез і Джеймі Раскін.

Вони зазначають, що війна мала згубні наслідки далеко за межами України. Наслідки, які також помітні в США у вигляді підвищення цін на пальне, подорожчання продуктів харчування та значного збільшення ризику російського ядерного нападу.

Це перший випадок після вторгнення Росії в Україну 24 лютого, коли група демократів намагаються змусити Байдена змінити напрямок своєї політики щодо України. Хоча наступного дня стверджували, що листа надіслали помилково.

Ставлення Байдена завжди полягало в тому, що тільки Україна може вирішити, коли час починати переговори з Росією.

Раніше Кевін Маккарті, який, як очікується, стане спікером Конгресу, якщо республіканці отримають більшість у Палаті представників на проміжних виборах менш ніж за тиждень, заявив, що більше неможливо «писати пусте місце». чек» на підтримку України. Особливо якщо США впадуть у рецесію.

Зміна американського ставлення до України помітна і в опитуваннях. Відсоток американців, які дуже стурбовані тим, що Україна програє війну, впав з 55 відсотків у травні до 39 відсотків у вересні, за даними соціологічного інституту Pew.

Серед республіканців і незалежних виборців, які схиляються до партії, сприйняття того, що США надають надто велику допомогу Україні, зросло на дев’ять процентних пунктів з березня – до 32 відсотків.

Тривала дуже сильна підтримка України США не є вирішеною. Особливо якщо республіканці отримають більшість в обох палатах Конгресу після виборів 8 листопада.

Навіть у Європі міцна єдність починає давати тріщини. Угорський лідер Віктор Орбан хоче, щоб санкції проти Росії були скасовані на рубежі року, щоб врятувати європейські економіки від рецесії. На його думку, санкції сприяли глобальній економічній війні, яка призвела до зростання інфляції та різкого зростання цін на енергоносії.

Питання в тому, наскільки далеко Орбан готовий зайти, щоб просувати свою вимогу. Усі санкції ЄС вимагають одностайності між 27 державами-членами. Якщо Угорщина відмовиться погодитися на продовження санкцій, вони впадуть.

Іншим моментом, який викликає занепокоєння, є новий уряд в Італії, який складається з крайніх правих партій. Прем’єр-міністр Джорджія Мелоні з постфашистської партії «Брати Італії» обіцяє продовжувати підтримку України, але обидва її партнери по коаліції дружать з Путіним і вважають за краще скасувати санкції проти Росії.

На останньому саміті ЄС вирішив підтримувати бюджет України 15 мільярдами шведських крон щомісяця протягом наступного року. На практиці це означає, що Європа бере на себе відповідальність за виплату зарплат держслужбовцям, медичним працівникам та ряд інших витрат. Ідея полягає в тому, щоб США виклали рівну суму. Але Європу непокоїть те, що станеться після проміжних виборів.

Це відбувається в той самий час, коли Європа перебуває на початку дуже серйозної енергетичної кризи, коли високі рахунки за електроенергію загрожують зруйнувати як важливі промислові компанії, так і приватних осіб.

Володимир Путін постійно намагається створити розкол в єдиному фронті Заходу, щоб змусити Захід припинити військову та фінансову підтримку України.

Поки що підтримка справи України була сильною серед громадськості в Європі. Але питання полягає в тому, що станеться, якщо приватні фінанси людей будуть зруйновані, а від них очікується, що вонив той же час будуть вносити свої податкові гроші в Україну. І це на тлі того, що більшість речей свідчить про те, що війна триватиме дуже довго.

Потреби України постійно зростають, оскільки Росія бомбить інфраструктуру країни.

США та ЄС дотримуються дедалі складнішого балансу між тим, щоб перешкодити Росії залучити Захід у війну, якщо її підтримка скоротиться, та отримати гроші для подальшої підтримки України. Очевидний ризик того, що урядам країн Європи буде важко продовжувати витрачати мільярди на фінансову та військову підтримку України, не намагаючись при цьому змусити припинити війну.

Деталі: Байден по телефону вилаяв “невдячного” Зеленського

Байден щойно схвалив допомогу в 1 мільярд доларів, коли український президент почав просити про додаткову допомогу. Тоді президент Сполучених Штатів, мабуть, вийшов з себе, повідомляє NBC News. Під час телефонної розмови в червні між американським і українським президентами стався неабиякий розпал.

Згідно з чотирма джерелами, на які посилається NBC News, Джо Байден розлютився.

Байден сказав, що щойно схвалив черговий пакет допомоги на суму близько мільярда доларів, коли Зеленський почав перераховувати те, чого він ще не отримав.

Потім Байден сказав, що Сполучені Штати, його уряд і військові наполегливо працювали, щоб допомогти Україні, і що Зеленський міг би показати трохи більше вдячності.

Ні Білий дім, ні представники Зеленського не захотіли коментувати розмову.

Але стосунки мали б покращитися. Серед іншого Зеленський нібито публічно подякував США за “щедру допомогу” країни.

Туреччина «Daily Sabah» – «Туреччина проводить чартерну дипломатію для зернових угод»

Намагаючись спробувати відновити угоду щодо експорту зерна, президент Реджеп Тайіп Ердоган учора розмовляв із президентом Росії Володимиром Путіним. 

Очікується, що президент Туреччини також поговорить із своїм українським колегою, сказав головний дипломат країни. Телефонна розмова Ердогана з Путіним відбулася за виходом Росії з Організації Об’єднаних Націй і укладеною за посередництвом Туреччини угодою, яка дозволяє Україні безпечно експортувати зерно зі своїх чорноморських портів під час багатомісячної війни. Росія призупинила свою частину договору в суботу  “на невизначений термін”, тому що вона не може “гарантувати безпеку цивільних кораблів” після нападу на її Чорноморський флот. 

Туреччина активізувала дипломатичні зусилля щодо порятунку угоди, і разом з ООН та Україною просувалися до реалізації пакту, погоджуючи транзитний план у понеділок, щоб судна рухалися вперед, незважаючи на відхід Росії. “Наш президент поговорить з Путіним і Зеленським найближчими днями”, – заявив у вівторок журналістам міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу.

США

«Arkansas Democrat-Gazette» – «Зернові судна відправляються після виходу Росії з угоди»

Кораблі, навантажені зерном, вирушили з України у вівторок, незважаючи на те, що Росія призупинила свою участь в укладеній за посередництвом ООН угоді, яка забезпечує безпечне перевезення найважливіших продовольчих товарів у воєнний час. Але майбутні поставки були під сумнівом після того, як ООН заявила, що судна сьогодні не рухатимуться.

Три судна, що перевозили 84 490 тонн кукурудзи, пшениці та соняшникової макухи, вийшли через гуманітарний морський коридор, створений у липні, повідомили в ООН. Коридор, створений за посередництва Туреччини та ООН,

розглядався як прорив, який забезпечить частини світу, які борються з голодом, отримають зерно та інше продовольство з Чорноморського регіону під час війни Росії в Україні.

Росія посилалася на звинувачення в атаці українських безпілотників на її Чорноморський флот, оголосивши на вихідних, що вона призупиняє свою участь в зерновій угоді.

Підпис під фото: Мати возз’єднується зі своїм сином у вівторок в Амвросіївці в Донецькій Народній Республіці на сході України після обміну військовослужбовцями Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки.

«The Washington Times» – «Війна в Україні показує обмежену здатність ООН зупинити конфлікт у 21 столітті»

«The Wall Street Journal» – «Російський відступ викриває колабораціоністів»

Напруженість зростає, оскільки українські селяни, які допомагали окупації, потрапляють під слідство.

Коли російські бронетехнічні колони увійшли в цю 20-тисячну сільську громаду в перший день вторгнення, мер Валерій Приходько намагався порахувати танки, артилерійські знаряддя та бойові машини, які прокотилися повз його вікна.

Після перших кількох сотень він здався. «Це було завелике для підрахунку», – сказав пан Приходько. «Жах».

Розташоване приблизно за 35 миль від російського кордону, Шевченкове впало без бою вдень 24 лютого. За шість місяців російського правління, що послідувало, багато місцевих жителів повірили, що Москва з її вражаючою військовою могутністю буде залишатися тут назавжди.

Не бажаючи працювати під російською владою, пан Приходько деякий час намагався чинити опір наказам, а потім втік на контрольовані Україною території. Але другий керівник муніципалітету, відповідальний секретар Надія Шелуг, залишилася працювати навіть після того, як росіяни підняли над будинком червоно-синьо-білий прапор.