Робота, якої прагнула десять років. У Дніпрі на одному з тролейбусних маршрутів працює 23-річна дівчина, яка переїхала до Дніпра з Бахмуту. Вона ще в своєму місті мріяла стати водієм тролейбуса, але виникли складнощі, тож дівчина в пошуках мрії поїхала у Київ. Там так само дівчину чекала невдача. Свою мрію реалізувала лише у Дніпрі…
Валерії 23 роки. В електротранспорт дівчина закохалася ще 10 років тому у рідному Бахмуті.
Тоді через вікові обмеження дівчина не змогла влаштуватися на омріяну роботу.
Валерія Пікуліна, водійка тролейбуса: «Я хотіла працювати в Бахмуті кондуктором, тому що, якщо вивчатися на водія — це потрібно з 21 року. Я прийшла, мене не взяли кондуктором. Я поїхала до Києва, там працювала кондуктором, контролером, в магазині працювала, на складі, але зрозуміла, що хочу бути саме на тролейбусі. Пов’язати своє життя з цим…»
Дівчина каже, до своєї мети йшла довго. Окрім вікових обмежень, на заваді стали пандемія та повномасштабна війна. Валерія зізнається, вже навіть втратила надію на роботу своєї мрії. У Дніпро дівчина з мамою переїхали у квітні. Одразу ж записалася на курси, бо вирішила, що це її шанс, який не можна втрачати.
Валерія Пікуліна, водійка тролейбуса: «От за що Дніпру велика подяка, що навіть під час війни вони вчать людей. Тобто вони не зачинили своє навчання, як це зробили інші міста. Це дуже класно».
Свій перший самостійний виїзд на рейс, зізнається Валерія, не забуде ніколи. Він припав на 23 листопада, коли місто занурилося в блекаут.
Валерія Пікуліна, водійка тролейбуса: «Вимикається світло. Ми стоїмо, не знаємо що робити. Ну, може там десь якийсь збій був. До диспетчера не додзвонитися, ні до кого взагалі. Все пропало, ні зв’язку нема, нічого. Ми стали десь в 3 години, а затягнули нас о 12-й ночі. Тобто ми весь вечір, скажімо так, просиділи просто в тролейбусі».
До своєї роботи дівчина вже звикла. Каже, пасажири дивуються, бо зазвичай таку професію обирають старші люди. Натомість дніпряни зазвичай звертають увагу геть на інші якості.
В профільному департаменті кажуть, свою мрію може реалізувати будь-хто. Головне — вік, всьому іншому навчать.
Нікіта Керенцев, провідний фахівець КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР: «В нас на базі підприємства працює навчально-виробничий центр Дніпровського електротранспорту, який навчає водіїв за професіями «водій трамваю», «водій тролейбусу». Ці професії, вони надають можливість працювати в будь-якому підприємстві електротранспорту країни. Але ми бачимо, що люди йдуть до нас працювати, саме до нас, й навчаються у нас. Це дуже заохочує людей щодо комфорту навчання та праці у майбутньому».
Війна внесла свої корективи і в роботу водіїв громадського транспорту. Багато хто тепер боронить країну. Тож місту потрібні фахівці. Для цього на літо вже відкритий набір на безкоштовні курси.
