Величезні черги на заправках, висока вартість та суцільний дефіцит. Вже більше місяця через російську агресію українці відчувають наслідки паливної кризи в країні. Для автомобілістів вільне пересування дорогами часто перетворюється на недоступну розкіш. Як заощаджують містяни та які шляхи вирішення проблеми?
Нескінченні години у черзі на заправну станцію за бажаним пальним останнім часом – звична справа для дніпрянина Дениса Ковальова. Однак, зізнається чоловік, це зовсім не дає гарантії, що бензин у підсумку опиниться всередині паливного баку його авто.
Денис Ковальов, автомобіліст: «Два дня назад! Два с половиной часа я стоял, и потом был где-то десятый, наверное, до колонки. И всё! Сказали, на пять машин осталось. Всё!»
Втім, навіть якщо до паливного резервуару все ж вдається дістатися, продовжує водій, зазвичай максимально заливають лише 20 літрів бензину. При цьому за вартістю подекуди в декілька разів вищою, порівняно з довоєнним цінником. Відчутно заощаджувати пальне – не вдається.
Денис Ковальов, автомобіліст: «С «автоматом» никак не получится, конечно, а с «механикой», коробкой, ну, можно больше на нейтральной катиться. Так чуть-чуть экономится, но чуть-чуть. А так особо… На «электричке» кататься! На «Лифах» на «Гольфах». Вот это нормальная экономия».
З «колегою по нещастю» погоджуються й інші водії.
Олексій, автомобіліст: «Нужно покупать электромобиль! Мне кажется, наверное. Потому что дальше, дальше – хуже».
В очевидній перспективності технологій альтернативної транспортної тяги впевнений Олександр Зарко, ще донедавна – завзятий автолюбитель, тепер – електроентузіаст!
Олександр Зарко, автомобіліст: «Мы находимся сейчас в гаражном кооперативе. Здесь у меня стоит мой автомобиль, на котором я езжу, но с учетом дефицита топлива, крайне редко. Езжу в основном на велосипеде. Велосипед у меня электрический».
Олександр власноруч перетворив звичайний двоколісний на легкий у використанні та економічний електорвелосипед. З запасом ходу майже у півсотні кілометрів та максимальною швидкістю близько 40 кілометрів на годину.
«Велосипед старенький, потрёпанный, уже много лет у меня. Добавил я сюда электронабор. Это мотор-колесо пятисотваттное. Это аккумулятор, который находится в сумке, и контроллер управления двигателем. Ручка газа. В принципе больше ничего нет. Набор простейший, но достаточно эффективный. Решает все мои вопросы по передвижению».
Щоправда, це не єдиний такий велосипед в арсеналі Олександра. Інший, червоний, більш потужніший та стрімкий. Проте, робота над його вдосконаленням ще триває. Разом з товаришем винахідник демонструє на що здатні ці нетривіальні “залізні коні”.
Олександр Зарко, автомобіліст: «В целом велосипед проигрывает по скорости автомобилю. Но так как у нас городской трафик, он достаточно медленный, то на велосипеде и по времени, и по скорости ты выигрываешь. Топливный кризис не только сейчас, но и дальше будет. Электротяга – она экономна по финансам. Это перспективное дело».
Схожої думки дотримується ще один прогресивний дніпрян – Юрій Остапенко. Проте, в боротьбі з гострою нестачею палива чоловік обрав інший вид індивідуального транспорту – електричний трицикл.
Юрій Остапенко, автомобіліст: «Пока с электричеством всё в порядке. Я живу в частном доме, поэтому с зарядкой нет. На ночь поставил, он зарядился. Вот выходим пока таким образом их положения. Но это по месту – выехать в супермаркет, где-то по другим делам недалеко от дома. Так что – это удобная вещь».
Юрій каже, безперечно майбутнє за електричним транспортом, і вже зовсім скоро більшість автолюбителів пересядуть на автівки з електротягою. Але наразі найважливіше питання – це далеко не паливна криза, а перемога України у жорстокій війні з окупантами.
Юрій Остапенко, автомобіліст: «Для нас, конечно, это было шоковой ситуацией. Я никогда не думал, что такое произойдет. И 24 февраля – это было для меня и для моей семьи, конечно, шок. Но мы остались в городе. Мы в Днепре. Мы верим в наши войска, в вооруженные силы, верим в наше правительство. Мы здесь, мы никуда не уходим. Я думаю, мы победим. Победа будет за нами. Слава нашим вооруженным силам!»
