У Дніпрі на базі комунальної установи «Центр професійного розвитку «Освітня траєкторія» успішно працює проєкт «Проджект-менеджер», де вчителі, педагоги можуть навчатись управління закладами загальної середньої освіти та дитсадків. Випускники цього проєкту успішно проходять конкурс на керівні посади.
За словами директорки «Центру професійного розвитку «Освітня траєкторія» Тетяни Нікіфорової, упродовж двох років навчання в управлінському проєкті «Проджект-менеджер» пройшли більше ніж 70 педагогів шкіл та 30 педагогів закладів дошкільної освіти, які виявили бажання отримати знання з управлінських питань.
«Тримісячна програма підготовки майбутніх керівників шкіл та садочків – це поглиблене вивчення теоретичних основ менеджменту в освіті та практичне застосування отриманих знань на реальних кейсах. Крім того, учасники мали унікальну можливість спостерігати за роботою досвідчених директорів шкіл Дніпра, пройти практику у закладі освіти. Педагоги мали змогу спостерігати та аналізувати управлінські рішення, брати участь разом з директором закладу освіти у вирішенні повсякденних питань, пов’язаних з управлінням персоналом, взаємодією з учнями та батьками. Підсумком навчання був захист управлінських проєктів», — розповіла Тетяна Нікіфорова.
Ірина Хомяк працювала вчителькою математики та фізики. Коли почула про проєкт «Проджект-менеджер», то одразу ним зацікавилася і взяла участь.
«Вважаю, що будь-який учитель на певному етапі повинен самовдосконалюватися, цікавитися новими технологіями, тенденціями, інструментами. Власне, мені було цікаво познайомитися з досвідом інших колег, поспілкуватися, отримати нові інструменти комунікації. Серед іншого нас навчали основ маркетингу, новітніх інструментів управління, кадрової політики, законодавства. Нас занурювали у складні ситуації, а ми повинні були ухвалювати рішення. Словом, у те середовище, де потенційно ми зможемо працювати. Це була гарна командна робота. А ще гарна була в нас практика під назвою «Тиждень у кріслі директора». Власне, я потрапила до директора ліцею № 144 Олени Краснової і впродовж тижня знайомилася з її досвідом як керівника закладу. Було цікаво, оскільки у кожного різні стилі управління. Після закінчення навчання у цьому чудовому проєкті вирішила для себе взяти участь у конкурсі на посаду керівника закладу загальної середньої освіти. Пройшла конкурс і з кінця серпня мене призначили керівником гімназії № 141. Упевнена, що це в мене вийшло і завдяки участі у проєкті», — каже Ірина Хомяк.
Вона також додала: «А ще отримані знання допомогли мені у швидкій адаптації на новій посаді. У мене склалися гарні стосунки з колегами, батьками, і головне — дітьми. До Дня захисників і захисниць України провели заходи спільно з нашими учнями. Зараз новітні тенденції такі, що потрібно долати стереотип «посада директора», а переходи до професії «Ефективний менеджер — лідер освіти». Власне, я цього і прагну зараз на посаді».
Іще одна випускниця проєкту – Катерина Байнак. Нині вона – керівниця гімназії № 19.
«У цьому проєкті брала участь двічі. І щоразу це були нові знання, досвіди, практичні навички, знайомства з колегами. Дуже задоволена участю і вважаю, що мені дійсно пощастило опинитися у тому колі професіоналів, які з нами працювали. Власне, я йшла на проєкт передусім за досвідом. А потім вийшло так, що взяла участь у конкурсі на посаду директора гімназії і перемогла. Безумовно, проєкт мені в цьому допоміг! Зараз вже майже два місяці на посаді. Чудове порозуміння з колективом, батьками, учнями. Були вже і спільні заходи. Наприклад, до Дня захисників і захисниць України влаштували змагання, у яких брали участь вчителі, діти, і власне, я як директорка. Не хочу, аби мене сприймали як директора в кабінеті. А, навпаки, брати активну участь у житті гімназії. Для батьків мої двері теж завжди відчинені. Ми постійно кажемо нашим дітям, що потрібно навчатися, розвиватися. Тож треба починати з себе і діяти. Колегам обов’язково раджу брати участь у чудовому проєкті. Зараз безліч нових тенденцій в освіті, управлінні. Тож треба бути обізнаним», — підкреслила Катерина Байнак.
Читайте також: «Я люблю Третю штурмову» – геніальний піар-хід чи провал?