Дніпро як і раніше приймає до себе багато переселенців з усіх куточків країни. Одна з них Юлія Григорова — вчителька біології та основ здоров’я з Херсонщини, яка викладає в дніпровській школі.
Юлія Григорова хотіла стати вчителькою, коли сама ще була школяркою, навчалася у 5 класі. Зараз вона студентка університету. А з 1 вересня 2023 року ще й вчителька. Її мрія стала реальністю попри війну. Щоправда, для цього їй довелося з Херсона переїхати до Дніпра.
«Перше вересня ,нові дітки, можливо, якісь прийшли, нові якісь враження будуть, воно дійсно хвилююче. Готуюся 24/7 ну, як викладач, це підготовка, взагалі дуже-дуже багато роботи», — каже Юлія Григорова, вчителька біології.
Окрім переїзду Юлії довелося переналаштуватися на формат онлайн-навчання. Відсутність живого контакту з дітьми — справжнє випробування і для дітей, і для вчителів.
«Ми не маємо того контакту, що в живому навчанні, немає тієї родзинки, яка додається саме до уроку, ми бачимо екрани, або в кращому випадку, коли дитина може там включити камеру поспілкуватися», — бідкається вчителька.
Змішана форма навчання, каже Юлія, набагато ефективніша. Це дає можливість учням особисто спілкуватися зі своїми однолітками, ставити запитання та отримувати негайний зворотній зв’язок з учителями. Ось тільки самих педагогів не вистачає.
У Дніпрі вільні 211 вакансій. Найбільше не вистачає вчителів математики, фізики, англійської мови, інформатики та практичних психологів.
«Варто зазначити, що в зв’язку з повномасштабним вторгненням багато вчителів виїхало, але це не стільки вчителів, що є такий брак. На сьогодні це 133 вчителі виїхали за межі України, але 106 із них працює дистанційно, тобто вони продовжують працювати, у них є така можливість працювати», — говорить Марія Чечель, заступниця начальника відділу кадрової роботи управління освіти ДМР.
Проблема з кадрами частково пов’язана із заробітною платою, втім Дніпро — перше місто в Україні, яке запровадило програму «Розвиток освіти міста» та доплачує по 2 тисячі гривень учителям. Програма розрахована на 3 роки.
Читайте також: Лоліта — дівчина, яка дарує посмішки: історія волонтерки з Луганщини