Дмитру 48-м. Він родом із Добропілля, що на Донеччині. 25 років пропрацював на шахті, захоплювався боксом і важкою атлетикою. Після початку повномасштабного вторгнення рф у серпні 2022-го став до лав війська. Освоїв спеціальність оператора-сапера, тож під час служби мінував і розміновував позиції на Харківському та Донецькому напрямках.
«Спочатку було трохи стрьомно, але до цього звикаєш. І це найгірше — коли страх зникає, бо саме тоді і стається біда. Так було і зі мною. 10 жовтня 2025-го ми працювали на позиції (Харківський напрямок), чули виходи міномета, але я не звертав уваги. А потім один приліт пішов прямо в мене. Я встиг лише нирнути в ямку — і за метр вибухнула 120-та міна. Коли отямився, побачив, що нога розірвана від стегна до стопи. Побратими витягли мене, тягнули через поле під дронами. Евакуацію чекали до вечора. Було дуже важко, зараз у нозі купа металу, вона коротша, але я вижив, обидві кінцівки на місці — і це головне», — ділиться Дмитро.
Після поранення він переніс 7 складних операцій. Через особливості травми одна нога стала коротшою, а рухливість суттєво обмежена. У реабілітаційному центрі Дніпра з ним працюють лікарі та фізичні терапевти, які допомагають повернути опору на ногу, зменшити біль і подолати страх руху.
«Дмитро потрапив до нас зі складним переломом, деформацією металевої конструкції, укороченням кінцівки та сильним страхом навантажувати ногу. Ми розробили для нього індивідуальну програму. Почали з адаптивного взуття, поступово додавали навантаження, вправи на силу та розтяжку. Уже за кілька тижнів є значний прогрес: Дмитро може спиратися на ногу без болю, збільшилася амплітуда рухів. Він навіть самостійно піднявся на кілька поверхів сходами. Попереду ще тривалий шлях, але результат уже є, і він дуже мотивує», — зазначив фізичний терапевт Олександр.
Читайте також: Кількість загиблих у Дніпрі внаслідок російської атаки збільшилася до 5 людей
