У Дніпрі відкрили виставку зі світлинами безвісти зниклих військових. 51 портрет — і за кожним стоїть своя історія втрати, пошуку та надії. Експозиція під назвою «Невидимий фронт» розповідає про тих, хто не повернувся, і про їхні родини, які щодня живуть у очікуванні та вірі.
Вже кілька років пані Таміла прокидається й засинає з однією надією — отримати бодай якусь звістку про свого коханого.
«Невідомість з’їдає. Ми вигораємо, а з іншого боку — скоріше на автоматі встаєш, ідеш, працюєш, чекаєш, молишся, звертаєшся до різних органів», — розповіла дружина зниклого безвісти військового Таміла.
Відтоді, як її чоловік зник безвісти, жінка не отримувала жодної інформації про його місцезнаходження.
«Сподіваємося й віримо, що найближчим часом ми або дізнаємося бодай якусь новину про нього, або він потрапить до обміну. Хоча наразі шанс невеликий, адже зниклі безвісти повертаються дуже рідко, але ми сподіваємося», — додала вона.
Щоб привернути увагу суспільства, у Музеї сучасної російсько-української війни відкрили експозицію «Невидимий фронт: виставка надії». Вона складається з 51 банера з іменами та фотографіями тих, кого чекають вдома.
«Він дуже добрий товариш, у нього навіть позивний “Батько”, бо для молодших по віку друзів він був справжнім батьком», — розповіла дружина зниклого безвісти військового Валентина.
Поряд зі світлиною свого чоловіка стоїть пані Валентина. Востаннє вони підтримували зв’язок 11 листопада 2024 року, а вже за кілька днів вона дізналася, що він зник безвісти.
«Це для мене було дуже тяжко. Я була спустошена, але у нас двоє дітей, і я взяла це на себе. Старший син взяв на себе відповідальність, справжній чоловічок. Ми разом зверталися до різних органів і представництв, щоб почати пошуки», — зазначила вона.
Свою історію розповіла й пані Олена. Її син зник того ж дня — 11 листопада у населеному пункті Новодарівка. Останнє повідомлення від нього жінка отримала перед виходом на позицію.
«Коли він пішов, сказав, що буде на позиції щонайменше сім днів. Я добросовісно чекала, а коли сім днів минуло, почала йому писати — відповіді не було. Тоді почалася паніка, я зверталася до воєнкомату, до військової частини. Я не знала, чого очікувати далі. Ми їх чекаємо, ми їх шукаємо», — розповіла мати зниклого безвісти військового Олена.
Ця експозиція — не просто виставка. Це простір, де тиша кричить голосами матерів, дружин та дітей, які шукають і чекають своїх рідних.
«Такі виставки дуже важливі, щоб наглядно показувати реальні події. Якщо заплющувати очі і робити вигляд, що нічого не відбувається, від цього нічого не зміниться. Ми показуємо, розповідаємо якомога більше», — повідомила завідувачка Музею сучасної російсько-української війни Ганна Терянік.
Відвідати експозицію можна до 17 квітня включно. Вхід вільний для всіх охочих.
Читайте також: У Дніпрі під час сесії міськради бойові бригади отримали прямі грошові субвенції на найнеобхідніше
