Табір, який пережив вже другий переїзд через війну, продовжує функціонувати та зустрічати дітей. «Synevyr Camp» – приймає дітей цілий рік. Свої двері він відкриває для дітей ВПО, героїв України, а також для усіх бажаючих маленьких українців. На дітей очікує насичена програма: квести, екскурсії та майстер-класи – це все для того, щоб діти хоч на пару тижнів відволіклися від жахів війни.
Сльози, обійми та спогади про пройдешні 14 днів. Діти з табору Синевир Кемп проводять свій останній вечір на зміні. Аліна Шаповалова одна з вихованців табору, родом з Курахового, що на Донеччині, але зараз мешкає у Кам’янському, через повномасштабне вторгнення. Поїздка в табір для неї, як ковток свіжого повітря.
«Для мене це було дуже важливо, бо я хотіла дуже відпочити від цієї напруги, від того стресу, те, що постійно тривоги, вибухи ППО, і це постійно був стрес за переживання, що відбувається в мене вдома. Ми за ці два тижні усім своїм отрядом дуже здружилися, ми вже як одна сім’я, ми допомагаємо один одному», – розповідає вихованка табору Аліна Шаповалова.
Микола в таборі всього тиждень, але за цей час вже встиг познайомитися та здружитися з однолітками із загону та побувати на екскурсіях в найгарніших місцях Закарпаття.
«Саме в колективі загону в нас дуже затишно, у нас свої меми з’явилися та досить дружня атмосфера. За цей рік в мене було від 4 до 5 таборів, не враховуючи туристичні походи. Для мене це дуже важливо, бо до цього в житті я був лише в одному таборі, всі табори – це свої люди, свої приколи в цьому є якась інтимна романтика, в тому плані, для себе, для своєї душі, як на мене, це досить важливо», – розповідає вихованець табору Микола Осадчий
Хлопець – син героя України, який загинув під Харковом, боронячи нашу країну. Вихователі табору розповідають, після втрати батька, парубок став опорою для всієї своєї родини.
«Діти приїжджають різні, різного статусу, є діти які приїжджають від ОВА, є діти які приїжджають від благодійних фондів, є діти яким діти самі купують путівки», – заступник директора табору Ваге Алавердян.
Людмила Нечета, вихователь 7 загону, каже: «Їм дуже важливо зараз бути в колі друзів, відволіктися від цих подій, які в них є. Ми з ними дуже багато спілкуємося, у нас працюють психологи, соціальні працівники. Арт-терапія – це дуже гарно впливає на реабілітацію цих дітей»
Сам табір теж постраждав від збройної агресії рф, з 24 лютого він знаходився в окупації на Херсонщині, але врешті керівництво вирішило зробити важливий крок і перевезти його на захід країни, щоб продовжити оздоровлювати дітей. Табір отримав нову назву. Тож зараз тут регулярно приймають юних переселенців, дітей воїнів України, спортсменів та усіх маленьких українців.
Анна Посилаєва, вожата 3 загону, розповідає: «Програма дуже насичена, кожен день діти готують якусь конкурси, квести, постійно якісь активності, зранку це прогулянка на вулиці, виїзні екскурсії, знайомство з Синевиром»
«Якщо чесно у дітей дуже мало часу вільного, на гаджети, тому що вони завжди з вожатими займаються грають в якісь настільні ігри, якісь розважальні програми у них ідуть», – каже заступник директора табору «Synevyr Camp» Ваге Алавердян
Щовечора дискотеки та концерти, а також тематичні казки від вожатих, авторського написання.
Табір працює увесь рік: взимку діти мають можливість насолоджуватися засніженими горами та катанням на тюбах, а влітку басейном під відкритим небом та походами до водоспадів.
Читайте також: У Дніпрі продовжують реабілітувати захисників
