На Олександрівському напрямку (Дніпропетровщина) наші підрозділи закріпилися у Відрадному та продавилися південніше, розширюючи зону контролю в напрямку р. Янчур. Про це повідомляє військовий на псевдо «Мучной».
Це не просто тактичний ривок, відбувається системне вирівнювання плацдарму з виходом до природного рубежу, який може стати опорною лінією для подальшого тиску. Фактично формується клин, що врізається в оборону противника і змушує його розтягувати резерви.
Наступна логічна ціль — Данилівка. У разі її дотиснення виникає реальна загроза оперативного відрізання ворожого гарнізону в Андріївці та Остапівському. Якщо перекривається логістика то гарнізон починає задихатися: боєкомплект, ротація, підвіз — все під ударом. У такому сценарії противник або змушений кидати додаткові сили на деблокування, або поступово втрачати позиції під тиском.
Паралельно триває жорстка боротьба за Вишневе та Вербове. Наші підрозділи вже частково присутні в цих населених пунктах, але до повного контролю ще потрібно методично вибивати противника з укриттів і вузлів спротиву. Йде поступове вигризання позицій без різких ривків, але з фіксацією кожного метра.
Окремо фіксується розширення зони проникнення на південний схід від Вербового у напрямку Калинівського. Це створює додатковий вектор тиску й змушує ворога тримати оборону одразу по декількох осях. Якщо темп збережеться– підарчуки ризикують опинитися в ситуації, коли їхня лінія оборони почне ламатися не від одного прориву, а від сукупного розхитування флангів.
