Допомога дітям та жінкам. Через велику кількість біженців, у Дніпрі розширюється мережа волонтерських центрів. Тепер отримати допомогу можуть на залізничному вокзалі. Перепочити та отримати все необхідне мають змогу всі, хто чекає на евакуаційні потяги.
“Одиночний вистріл, він нас гнал прямо к дому, вони загоняли нас, як м’ясо”.
Зі сльозами на очах Любов Дмитрівна згадує той страшний день, коли вона тікала з Волновахи разом зі своїм онуком від окупантів.
Любов Азарова, біженка: “Прямо з Покровську ми приїхали до Дніпра, тому що нікуди більше не захотілось. Сказали, що тут добре зустрічають та піклуються добре. Я вирішила приїхати сюди. Нам з дитиною тут добре. Я ходити не можу, проте, приїхала. Отой бідний хлопець, як мене підняв, щоб довести мене до першої колії. Дівчатка мені все зробили, мене оділи, обули”.
Їжа, кава, чай та спальні місця. Тут, біля вокзалу, у центрі допомоги матері й дитини – місце не тільки фізичного, а й морального перепочинку.
Дар’я Біла, волонтерка: “Особливістю нашого центру є те, що працюють волонтерами викладачі, вчителі психологами зі всіх навчальних закладів, також нам допомагають тренери зі спортивних шкіл, тому що багато дітей евакуюються самостійно. Батьки відправляють підлітків з рюкзаком або з двома сумками, яким треба допомогти. Наші психологи, якщо бачать, що людина десь морально здалась чи приступ паніки, вони допомагають та розмовляють”.
Зі слів волонтерів, найголовніше, що у людей немає паніки. Вони вірять у перемогу. Діти, каже Петро Леонов, також намагаються триматися спокійно.
Петро Леонтів, вчитель, волонтер: “Люди приводять сюди дітей. Кому дуже тяжко стояти, вони сюди приводять, ми с ними спілкуємося, граємося. Одна дитина приходила, ми просто сиділи в тиші, тому що у дитини були вибухи, вона дуже злякалася цього. І ми сиділи, для нього були найкращі ліки – це тиша, і ми сиділи у тиші”.
У центрі також є місця для жінок з немовлятами. Тут вони можуть переповити дитину та отримати все необхідне. Тримаймося.
