Народився на Донеччині. Переїхав до Дніпра. Та під час повномасштабного вторгнення – пішов добровольцем на фронт. В бою з окупантами загинув вояк 25-ї бригади Валерій Лєдєньов. З захисником простилися в Новоолександрівській громаді.
Розбита горем дружина Валерія Лєдєньова згадує останню переписку. І ледь помітно оживає, коли запитали про те, яким був її чоловік.
“Він мене навіть на руках носив. І людям теж допомагав, він, що люди його не попросили, він все робив”, – каже дружина Світлана.
Познайомилася із майбутнім чоловіком на Дніпропетровщині. Куди Валерій переїхав з Покровська Донецької області. Зі своєю родиною стосунки у нього не склались. Рідних по духу людей знайшов серед вірян однієї з церков. Ба більше, Валерій викладав у недільній школі боже слово.
“Навіть ніколи не могла подумати, що він такий мовчазний був, але це в нього дуже добре виходило, бо діти завжди відчувають справжність, бо вони його дуже любили”, – зазначила подруга Олена Сітенко.
А рік тому сповістив близьких, що йде на війну з окупантами – добровольцем. Валерій Лєдєньов був навідником парашутно-десантної роти 25 бригади.
Жителі Новоолександрівки прощалися із героєм, який віддав життя за Україну, стоячи на колінах. Вздовж всієї вулиці.
Загинув Валерій в бою з окупантами у Краматорському районі Донецької області. Окоп українських захисників вразив ворожий дрон.
“Ми ховаємо Лєдєньова Валерія Вікторовича – навідника парашутно-десантної роти 25 бригади. Він загинув 11 січня 2024 року поблизу села Терни Краматорського району Донецької області”, – повідомив командир взводу охорони Дніпровського РТЦК Андрій Омельченко.
Поховали Валерія Лєдєньова з усіма військовими почестями. Захиснику України було всього 32 роки.
Читайте також: Щасливчик Хаймарс: у віслюка, який допомагав ЗСУ, тепер нове життя
