«Коли я в Україні — мене питають про Польщу. Коли я в Польщі — про Україну». У Дніпрі відкрили масштабний мистецький проєкт польського художника й куратора Вальдемара Татарчука. Виставка про співпрацю, солідарність і діалог між Україною та Польщею, де мистецтво поєднує особисті історії, війну й надію.
У художній галереї «Артсвіт» відкрили масштабний мистецький проєкт польського художника й куратора Вальдемара Татарчука під назвою «Коли я в Україні — мене питають про Польщу. Коли я в Польщі — про Україну».
Експозиція присвячена співпраці між країнами, митцями та їхніми особистими історіями. Виставка поділена на дві частини: перша — роботи десяти українських художників у мистецькому діалозі з Вальдемаром Татарчуком. Серед них — зворушлива робота з художником Денисом Панкратовим, який нині захищає Україну на фронті.
«Як він пішов до війська, ця дружба мені стала ще дорожче, бо він став мені ще більш близьким, бо був далеко і ми не могли зустрітись як це було раніше», – художник перформансу та інсталяції, арт-куратор Вальдемар Татарчук.
Їхня спільна робота — це діалог через троянди. Денис фотографував квіти в Донецькій області та надсилав свої знімки Вальдемару. Той у відповідь поєднував їх зі світлинами, зробленими в Польщі.
«Він скинув мені різні малюнки, фотки, та скинув мені фотки троянд з Донеччини і придумали зробити роботу так, щоб з одного боку фотографії троянд Дениса, а з другого боку фотографії мої, які я сфоткав у Люблині. І не можна подивитися одночасно, вони спина до спини, бо не можна бути одначасно у Добропіллі і у Люблині», – Вальдемар Татарчук.
Для художника ця співпраця стала не лише мистецьким проєктом, а й жестом підтримки та вдячності українським захисникам.
«Я не українець, але для мене особливі ці хлопці, які в ЗСУ, бо вони очевидно захищають Україну, але я знаю, що вони також захищають і мою країну, і не завжди в моїй країні і в Євросоюзі можна це відчути, це як така просто вдячність», – Вальдемар Татарчук.
Друга частина виставки показує внутрішній світ художника через особисті роботи та записи перформансів. Цей інтимний простір розкриває сторону його життя, яка довгий час залишалась у тіні кураторської діяльності.
«Власне, одна з перших робіт називається»Ддорога на схід», і вона фактично дає нам це розуміння, як ця виставка розгортається. І третя зала – це його архівні роботи, це фото документації, і там, власне, можна подивитися, як розвивалася практика художника і те, чому автор зацікавився Україною», – співкураторка виставки Катерина Яковленко.
«Для такої презентації він обрав Дніпро, не Львів, не інше західноукраїнське місто, не столицю України, і це дуже почесно для нас, хоча цілком логічно, бо ця співпраця триває з 2017 року, і це дуже важлива співпраця, яка говорить, що ми в спільному інформаційному полі, що ми підтримуємо одне одного», – директорка галереї «Артсвіт» Ірина Полікарчук.
Попереду — серія публічних подій і зустрічей із митцями. Виставку у Дніпрі можна відвідати до 14 березня, вхід — вільний.
Читайте також: «Мир» за сценарієм рф: без розвитку для Дніпропетровщини!
