Олег із позивним Матрос уже п’ятий рік поспіль воює за Україну. За цей час він був піхотинцем, оператором БпЛА, а нині обіймає тилову посаду. У 2014 році Олег був змушений залишити рідний Донецьк. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він одразу добровільно долучився до лав ЗСУ.
До війни важливою частиною його життя був вітрильний спорт. Нещодавно Матрос уперше за роки повномасштабної війни знову вийшов під вітрилом разом із побратимами зі 128-ї ОВМБр «Дике поле».
У регаті, де в екіпажах змагалися ветерани та чинні військовослужбовці, команда яхтсменів «Дикого поля» виборола третє місце.
Свою вітрильну кар’єру Олег розпочав ще в дитинстві. Згодом почав більше цікавитися спортом, читати спеціальну літературу та будувати власні плавзасоби. У 2021 році він виборов перше місце на Кубку України в класі катамаран на Кременчуцькому водосховищі.
«Війна – це тяжка праця. Я був піхотинцем, отримав дві контузії. Стан здоров’я вже не дозволив. Перейшов у БПЛА, літав. Ну, а потім став сержантом МЗ. Зараз на цій посаді вже рік», – розповів військовослужбовець.
Олег також розповів про свою нерідну доньку, яка служить разом із ним в одній бригаді. Він зізнається, що найстрашніше – бачити, як близькі люди працюють під обстрілами та допомагають пораненим побратимам.
Найбільше ж Матрос мріє про повернення всіх військових додому та завершення війни.
«Мрію, щоб усі хлопці повернулися. Це сама мрія. Коли закінчиться війна, я хочу пройти по тих місцях, у яких я був, і побачити те, що я бачив до війни, з тими хлопцями, з якими я ходив. Така нездійсненна мрія», – поділився захисник.
Для Олега вітрильний спорт – це передусім свобода.
«Вода – це воля. Ти йдеш, куди дивиться твій зір. Ти ні від кого не залежиш. Ти сам собі господар. Воля – це все», – зазначив Матрос.
Дивіться видовищний репортаж про силу духу, любов до моря та мрію Олега обійти під вітрилом вільний Крим.
Читайте також: Сили оборони уразили залізничний міст у Криму, склад боєприпасів та пункти управління окупантів