Книжки, листи та плакат, якому вже понад півстоліття. У Дніпрі в історичному музеї проходить виставка під назвою «Громадянин «найвільнішої» країни». Приурочена вона до сотої річниці з дня народження дисидента Миколи Береславського. Чоловік боровся проти радянської влади. І навіть намагався підпалити себе у знак протесту. Був заарештований та відправлений за кордон.
Жанна Крижановська розповідає про свого батька дисидента Миколу Береславського.
Він був освіченою людиною і завжди боровся проти радянської влади. З острахом досі згадує історії з дитинства, які розповідав батько.
«Пригадував, коли були репресії 37 -38 років, як вчителі примушували, одні виховували свідому українську позицію, а інші примушували малювати на портретах щойно репресованих письменників роги, спотворювати обличчя – це таке виховання було», – розповіла Жанна Крижановська, донька дисидента.
До сотої річниці з дня народження чоловіка в історичному музеї проходить виставка під назвою «Громадянин «найвільнішої» країни». Серед експонатів – фотографії, книжки та картини з особистої колекції дисидента.
Є і плакат, з яким Микола Береславський намагався зробити самопідпал у знак протесу. Адже радянське керівництво намагалося придушити українську мову.
«Це було 10 лютого і батько хотів вчинити цей крок біля пам’ятнику Шевченка, напроти університету Київського, але сірники не запалилися. Він вирішив перейти в приміщення університету, щоб привернути увагу студентів до плакату, щоб таким чином це відбулося, але в таких закладах завжди чергували кдб, коли він встав з тим плакатом, його дуже швидко заарештували», — поділилася історією батька Жанна Крижановська.
Чоловіка відправили закордон, як політв’язня. Дисидент був там майже 3 роки. А до сім’ї кдб приходили із обшуками. Жінка каже, в той день було страшно.
«Батько готувався. Він все, що міг, він сховав і сховав, у нас був внутрішній кут і стояла шафа, і він за шафою документи, які хотів приховати, уклав у пакет, на гвіздки прибив і на провалку так, щоб за шафою не було видно» – розповіла донька дисидента.
Після звільнення родина Бериславського переїхала до Дніпра. Проте і на цьому їх не перестали переслідувати. Жанна каже, навіть після одруження намагались дізнатись про тата.
На виставці є й листи до родини та керівництву тодішнього СРСР.
«Він там обурювався становищем української мови, тому що під виглядом інтернаціоналізму у нас тут проводилася русифікація, зменшувалася кількість українських шкіл з українською мовою викладання, хоч вони могли формально значитися. Він зокрема брав участь в самвидаві, поширюючи інформацію про несправедливо засуджених дисидентів», – розповіла Ірина Рева, наукова співробітниця історичного музею ім. Д. Яворницького.
Усі речі до музею передали діти Миколи Береславського. Виставка триватиме місяць.
Читайте також: 9 ударів дронами-камікадзе і 5 обстрілів з артилерії по Нікопольщині
