Site icon Телеканал «ДніпроTV»

Мобілізація в Україні: які бувають види повісток

У соціальних мережах розповідають про випадки вручення повісток на вулицях, у кафе, ресторанах та на АЗС. Чи це законно, та як потрібно поводитися у таких випадках? На ці питання відповіли на сайті Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Сьогодні в Україні в умовах воєнного стану існує чотири види повісток:

Роздавати повістки можуть на підприємствах, незалежно від підпорядкування і форми власності. Цим також можуть займатися представники поліції та керівники навчальних закладів, співробітники військкоматів. Також закон чітко не встановлює ані часові рамки, ані місце вручення повістки.

Важливо пам’ятати, що повістка має бути вручена особисто під розпис і з встановленням особи. Тобто вас попросять показати паспорт чи водійське посвідчення. Іншими словами, якщо повістку залишать в дверях чи поштовій скриньці, то на неї можна не реагувати. Лише у разі вручення повістки особисто, виникає обов’язок з’явитися у визначений день та час.

У крайньому випадку, можна відмовитися від вручення повістки у присутності свідків, зокрема, якщо документ заповнено з помилками. Наприклад, коли заздалегідь підписані бланки заповнюються вже при вас. Складений акт про відмову від отримання повістки за підписом одержувача передадуть до військкомату, а також можуть направити до поліції.

Яка відповідальність, якщо проігнорували повістку

Якщо людина не з’явиться на виклик у центр комплектування у воєнний час:

– на перший раз може бути штраф – від 1700 до 3400 гривень;

– повторне протягом року таке ж порушення тягне за собою штраф вже від 3400 до 5100 гривень та на посадових осіб – від 5100 до 8500 гривень.

Варто пам’ятати, що Національна поліція має право затримувати військовозобов’язаних та доставляти їх до територіального центру комплектування (ст. 259 та 262 КУАП, ч. 3 ст. 38 закону «Про військовий обов’язок та військову службу»).

Також є кримінальна відповідальність за ухилення від призову. За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років (ст. 336 Кримінального кодексу України).