Турбота та допомога. У Дніпрі за міською програмою «Місто без околиць» піклуються про людей поважного віку та людей з інвалідністю, які мешкають у віддалених районах міста.
—Добрий день, можна отримати обіди?
– Звісно.
Працівниця Таромського терцентру Лідія Василівна забирає обіди для своїх підопічних. Сьогодні у меню куряча котлета, каша, капуста, солодощі, чай та хліб.
—Все, дякую. До побачення.
Сідає на велосипед і починає розвозку їжі для нужденних. Перша адреса — вул. Привокзальна, 9.
—Тетяна Петрівна, я іду до вас, несу обіди, покупки.
У невеличкій квартирі мешкає самотня пенсіонерка.
—Я не знаю, що б я без них робила.
Тетяна Петрівна три роки тому оформила допомогу від міської програми. Через втрату 2-х синів та чоловіка, піклуватися про жінку майже нікому.
Тетяна Волівач, підопічна Таромського терцентру: «Дуже дорога їхня увага. Дівчата такі, що не треба їх просити двічі. Вони все бачать і знають, де що лежить, і прибрати, і допомогти морально і фізично. Дуже дякую за все».
Лідія Левицька, соцпрацівниця Таромського терцентру: «Робота цікава, вони всі різні. Приходиш до бабусі, вона каже: «Дитинка, ти так далеко добиралася. Мені треба водички привезти, скупитися – ліки, продукти. Там підмісти, випрати». Благо, що є велосипед».
Таких «бджілок-помічниць» у територіальному центрі мікрорайону Таромське шістнадцять.
Тетяна Прядко, завідувачка відділення соцдопомоги вдома відділу Дніпровського міського терцентру у Новокодацькому районі: «На сьогодні ми обслуговуємо 250 чоловік, це переважно громадяни похилого віку. Також сюди входять тимчасово переміщені особи та люди з обмеженими можливостями. Соцпрацівники виконують послуги, такі як придбання і доставка продуктів, медикаментів, надання допомоги вдома».
Загалом у Дніпрі отримують соцдопомогу близько 11,5 тисяч мешканців міста, ВПО поважного віку та людей з інвалідністю. З них майже 6 тисяч обслуговуються вдома.
Читайте також: Майже два місяці без води: як живе прифронтовий Марганець
