У Дніпрі за дорученням міського голови Бориса Філатова продовжують відновлювати будинки, постраждалі від ворожих атак. Наприкінці травня ворожий безпілотник влучив у багатоповерхівку по вулиці Янтарній, 40. Внаслідок удару було пошкоджено несучі конструкції технічного та останніх двох житлових поверхів. Дрон влучив у стіну та здетонував ззовні, що пом’якшило руйнівні наслідки від прямого влучання. Пошкоджень зазнали плити перекриття, стіни та покрівля будівлі. Наразі аварійно-демонтажні роботи на об’єкті вже цілком завершені, а повноцінна відновлювальна робота вже розпочалась.
«Наразі вже завершений технічний звіт щодо стану несучих конструкцій. Ми розуміємо, що безпека понад усе, тому завершено аварійний демонтаж, і роботи тривають на 9–10 поверхах та технічному поверсі. На жаль, через об’ємний вибух під час детального обстеження виявилося вдвічі більше пошкоджень, ніж під час первинного огляду — довелося демонтувати кладку в радіусі близько 10 метрів. Добре в цьому випадку те, що будинок цегляний: кладка розбирається до меж пошкоджень і відновлюється. Наразі вже встановлені тимчасові підпірні стійки для утримання пошкоджених перекриттів, відселено лише дві квартири. Ми маємо великий досвід ліквідації подібних наслідків, тому ризиків немає, роботи виконуються планово. Основна мета зараз — закрити стіну, відновити дах і житло, і ми сподіваємося завершити все приблизно за місяць-півтора», – зазначив начальник управління з організаційних питань департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міськради Владислав Макарець.
Голова правління ОСББ «Янтар- 40» Тетяна Носікова пригадує цей день. Вона разом із сином опинилась у епіцентрі подій.
«Під час вибуху ми з сином були в під’їзді — випадково зайшли туди закривати вікна. Почули звук «шахеда», хотіли спуститися нижче, і тут сусідка покликала нас до свого тамбура. Добре, що ми не зайшли в саму квартиру. У момент удару нас трохи привалило цеглою, була пилюка, нічого не було видно, а сам звук вибуху я навіть не пам’ятаю — пам’ятаю лише удари цегли і те, як вона сиплеться. Син найбільше злякався за мене. Ми одразу почали викликати всі служби: пожежних, міську владу, департамент самоорганізації. Усі дуже швидко відреагували й допомогли. І в той день, і наступного ми разом із мешканцями закривали вікна за заявками. Головне — всі живі», – пригадує пані Тетяна.
У Дніпрі міська рада допомагає мешканцям, чиї будинки постраждали від ворожих атак. Якщо квартира відновлюється за кошти міста, а людям на цей час треба виїхати, департамент соціальної політики виплачує їм щомісячну допомогу на оренду житла впродовж пів року. Розмір щомісячної допомоги залежить від площі помешкання: для власників 1-кімнатних квартир — 9 тисяч гривень, для власників 2-кімнатних квартир — 13 тисяч гривень, а для власників 3–4-кімнатних квартир — 15 тисяч. Загалом за весь період дії міської програми підтримку вже надали 379 мешканцям на суму майже 35 млн грн, із них у 2026 році допомогу отримали 236 родин на загальну суму понад 9, 5 млн грн.
«У місті з 2022-го року діє програма підтримки громадян, які постраждали від обстрілів, зокрема для тих, чиї квартири відновлюються коштом міського бюджету. Якщо міськрада ухвалює рішення про відновлення будівлі, місто допомагає з орендою житла мешканцям, які за рекомендацією виконавчого органу мають бути відселені. Після надходження списків ми працюємо з людьми, приймаємо від них документи, які у разі втрати оперативно відновлюються за допомогою адміністрації районів.
Допомога виплачується власнику житла чи одному із зареєстрованих мешканців упродовж 6 місяців з моменту початку робіт і залежить від кількості кімнат. У будинку на Янтарній, 40 постраждали дві квартири, мешканці яких потребують відселення, і оскільки обидві вони трикімнатні, мешканці отримуватимуть по 15 тисяч гривень щомісяця. Документи вже надані, і з дня на день ми почнемо виплати, тож люди зможуть спокійно орендувати тимчасове житло на період відновлювальних робіт», — розповіла начальниця управління соціального захисту Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Ірина Максименко.
Читайте також: Як користуватися «Відкритою мапою Дніпра»