Півтора мільйони замість квитка. Павлоградець, колись постійний пасажир електричок придніпровської філії “Укрзалізниці”, у 2007 році виходив з потяга та ледве не загинув. За майже півтора десятка років судових спорів громадянин відсудив півтора мільйони гривень в “Укрзалізниці”. Натомість у компанії свою провину заперечують. Суд перейшов в апеляційну інстанцію. Чому за 14 років так і не знайшли винуватих?
“Переправа перед 997-ю платформою придніпровської залізниці. Саме на цьому місті 14 років тому Олександр Красніков вийшов з поїзду “Дніпропетровськ – Лозова”. Ступив нібито на платформу, але провалився в безодню”.
Потерпілий начебто не побачив, що під ним платформи немає взагалі, через це виходив як зазвичай. Але чия це була помилка – досі незрозуміло. У жовтні команда “ДніпроНьюз” зв’язалася з Олександром.
Олександр Красніков, потерпілий: “Освещенный вагон, я благополучненько выхожу, и вместо почвы – полетел.
Ещё успел по пути вот так напрячься: что ж такое, куда я попал? Удар – и всё. Отовсюду вот такое. Ну, и в результате я упал на рельсы. Через время перевернулся, посмотрел. Понимаю, что поезд вверху; понимаю, что это мост. Думаю, что ж ты наделал? Потом пощупал руки, ноги – вроде я живой”.
Спогади Олександра Краснікова нагадують фільми жахів. Безвихідь, у якій опинився потерпілий, падінням не обмежилась. Він потрапив у лікарню, де, за його словами, був не першим потерпілим через платформу. На відміну від інших постраждалих, Олександр вирішив судитися з “Укрзалізницею”. Судовий процес триває вже 14 років. Цей великий відрізок життя Олександр згадує з різними емоціями.
Олександр Красніков, потерпілий: “Вы можете поверить, чтоб судья не знал когда у него заканчивается пятилетний срок? Он назначает дату заседания через две недели после окончания его срока, то есть заведомо ложно”.
Чоловік переконаний: винне керівництво “Укрзалізниці”, яке наказало встановити знак зупинки в іншому місці, де платформа не охоплювала всі вагони, тож останні зупинялися на мосту.
Олександр Красніков, потерпілий: “Машинист, когда остановил поезд, он же остановил по знаку. Я понимаю, что он работяга, что не сообразил. Ну как, я по знаку стал и так далее. Виновен-то, оказывается, Мордас, который не там знак поставил. Ну, указал, не он же лично ставит, он даёт указания”.
Павлоградський міськрайонний суд прийняв рішення на користь Олександра. Натомість “Укрзалізниця” до останнього стверджувала, що потерпілого взагалі не було у тій електричці.
“Представник цивільного відповідача в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги потерпілого підприємство не визнає, вважає, що потерпілий не довів, що він випав саме з електропоїзду сполученням «Дніпропетровськ – Лозова» на колії. Вважає, що заявлений потерпілим цивільний позов є необґрунтованим. Просить у позові відмовити”.
Попереду апеляція. “Укрзалізниця” не бажає визнавати провини до сьогодні. На наш запит в компанії нової інформації не надали – позиція незмінна. Немає доказів, що Олександр був пасажиром того потягу. Слухання у справі тривають із незаздрісною нестабільністю. Із чотирьох засідань, на які ми намагалися потрапити, відбулося лише одне, та й те перенесли.
Проте Олександр має намір продовжувати боротьбу, якій вже віддав майже 15 років життя.