Боєць медичної роти 67-ї окремої механізованої бригади з позивним Хаунд поділився досвідом служби та роботи на евакуації. Свій позивний він обрав ще у страйкбольній спільноті Дніпра, де довго асоціював себе з собакою-гончою. У війську, каже, не всі могли вимовити іноземне слово, тож нерідко звертались просто «собака» — і це його не ображало.
Перший важкий випадок стався взимку 2022 року. Медик під щільним вогнем рятував бійця з пораненням шиї й був єдиним, хто міг надати допомогу в радіусі кількох кілометрів. За його словами, у момент бою працювали виключно навички: «Наче все робилося на автоматі», — пригадує він. Після евакуації пораненого Хаунд усвідомив, скільки ризиків тоді порушив, але залишився неушкодженим.
Після переходу до 67 ОМБр він працює на бригадній евакуації, де щодня мають справу з пораненими з усіх підрозділів. Розповідає, що пам’ятає не кількість врятованих, а лише два випадки, коли людину не вдалося зберегти життя: «Ці цифри залишаються зі мною».
Серед історій, які найбільше вразили медика, — поранений Олег, який понад 12 годин перебував на турнікетах і залишався абсолютно спокійним. Лише згодом бійці дізналися, що він вижив та відновився, попри початкові повідомлення про смерть.
Хаунд також згадав епізоди роботи під час Курської кампанії, евакуації під вогнем, нічні чергування та залежність від адреналіну, яка з’являється у медиків через постійні екстрені ситуації. У вільний час він робить пап’є-маше та малює — це допомагає психологічно розвантажитись.
Боєць визнає, що війна особливо гостро відчувається, коли фронт наближається до рідних місць: «Це зовсім по-іншому сприймається, коли дім уже поруч». Незважаючи на втому й небезпеку, він продовжує роботу та жартує, що мріє хоча б про просте — піцу з улюблених дніпровських закладів.
Читайте також: 2 загиблих та 5 постраждалих: увесь день росіяни били БпЛА та артилерією по Нікопольщині
