Олексій Нікулін повернувся до рідної школи через роки. Та тепер — у пам’яті. На фасаді гімназії №124 у Дніпрі відкрили меморіальну дошку на його честь.
«Якщо буде ця дошка, всі будуть дивитись і пам’ятати, що була така людина, яка любила школу і любила всю країну», — каже мама загиблого захисника Любов Нікуліна.
Вперше добровільно він став на захист держави у 2014 році, брав участь у боях за Іловайськ, де отримав поранення й контузію. Після лікування продовжив воювати в зоні АТО. Завершив службу у складі 39-го батальйону у травні 2015 року.
«Він довго мучився. Перші 2–3 роки по ночах кричав. А потім побачив, що я стою під дверима і все це слухаю, і почав закривати двері. Згодом почав потроху відходити, займатися меблями, до нього почали надходити замовлення. Він дуже любив дерево: робив меблі, вирізав різні фігурки для себе», — розповіла Любов.
Із початком повномасштабного вторгнення чоловік також не зміг стояти осторонь.
«Ну а коли війна почалася — він не зміг. Він сказав: “Мамо, я повинен. Я буду у цій країні, а хтось буде топтатися по нашій землі”. І він пішов добровольцем», — зазначила жінка.
Служив снайпером у складі 92-ї окремої механізованої бригади на Харківському напрямку. У вересні 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Волохового Яру отримав травми, несумісні з життям.
39-річний Олексій так і не встиг створити родину. У рідній школі його згадують як спокійного, щирого й відповідального хлопця. Тут він навчався з 1 по 11 клас.
«Коли почула звістку про це, то він одразу постав перед очима. Не завжди згадуєш своїх випускників, адже проходить багато дітей, але цього учня я запам’ятала найбільше. Завжди дивилась на його очі під час уроків — ясні, блакитні. Спокійний, стриманий. Відмінником не був, але намагався все вчасно здавати і виконувати», — каже вчителька географії, заступниця директора з виховної роботи дніпровської гімназії Олена Чорноморець.
Вшанувати пам’ять оборонця прийшли рідні, вчителі, учні та представники міської влади. Для мами Олексія ця дошка — доказ того, що її сина пам’ятають. А для школярів і дніпрян — нагадування: свобода завжди має ціну і людське ім’я.
«Кожна така меморіальна дошка — це історія подвигу, це історія людини. І дуже важливо, що сьогодні на відкритті були діти, учні гімназії, адже за їхнє майбутнє загинув Олексій, за їхнє майбутнє сьогодні воюють, борються на Сході і Півдні нашої держави з рашистською ордою захисники і захисниці України», — наголосив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.
Пам’ять про загиблих бійців місто зберігає і на меморіальній платформі «ВІЙНА». Тут — сотні імен дніпрян, які стали на захист України і віддали за неї найцінніше — власне життя.
Читайте також: Резонансне вбивство українця на Балі: один із підозрюваних вийшов на зв’язок з детективами