У музичних школах Дніпра діти опановують інструменти, розвивають вокальні здібності, беруть участь у конкурсах і готуються до концертів. Для когось музика стала захопленням, а хтось уже замислюється пов’язати з нею майбутню професію. За кожним виступом — години занять, хвилювань перед виходом на сцену та бажання ставати кращими.
Ось кілька історій маленьких зірочок.
У дніпровській дитячій музичній школі № 3 навчається 11-річна Анастасія Берило. Дівчина займається вокалом, грає на синтезаторі. Однак найбільше за все їй подобається співати. До музичної школи вона прийшла ще маленькою. Але через пандемію та повномасштабну війну довелося зробити перерву. Згодом до занять повернулася, адже хотіла продовжити розвивати свій голос.
У репертуарі дівчинки різножанрові композиції: від джазових творів до українських пісень. Серед них — «Леді рок», «Love» та «Я — україночка». До виступів готується заздалегідь, іноді на це йде місяць або й більше.
«Я стараюся співати дуже багато різних пісень, тому що чим більше я співаю різних, тим краще в мене стає голос і тим більше технік я опановую. Спочатку хвилювалася, але потім зрозуміла, що від виступу повинна отримувати задоволення. Коли співаю, я заспокоююся і добре себе почуваю», — розповідає Анастасія Берило.
Ще одна вихованка школи — восьмирічна Аня Орешна. Вона займається музикою вже три роки, грає на домрі. Спочатку хотіла навчатися гри на скрипці, однак вільних місць не було. Тоді викладачка пані Олена запропонувала їй інший інструмент. Зараз Аня також відвідує хор, грає на флейті та вивчає англійську мову.
Найбільше часу дівчинка приділяє домрі: вдома займається близько години щодня. Їй подобається брати участь у конкурсах, на яких вона вже неодноразово здобувала перші місця. Серед творів, які виконує, — «Павана» та «Тарантелла».
«Я дуже люблю конкурси, мені вони подобаються, я їх чекаю. Посідаю перші місця. Перед виступами хвилююся. Буває, мама мене заспокоює, а буває, сама себе заспокоюю», — каже Аня.
Музикою захоплюється і 10-річний Матвій — учень четвертого класу музичної школи. Спочатку він навчався гри на фортепіано, а згодом перейшов до класу композиції. Викладачка пані Валентина помітила його успіхи із сольфеджіо й запропонувала спробувати писати власну музику. Першу композицію хлопець створив пів року тому.
«У мене з’явилося натхнення. Я зобразив дракона в музиці як великого, страшного та громіздкого. Коли в мене немає настрою, я створюю якусь невеселу музику», — розповідає хлопець.
У юного композитора вже шість композицій. Їхній настрій, каже Матвій, залежить від його відчуттів.
Одна з улюблених його композицій — «Дощик». Написав навесні, коли опади були не сильними. Тому музика вийшла легкою, грайливою та веселою. Нині Матвій працює над новим твором, на який його надихнула літня подорож до Греції.
Своїми музичними досягненнями можуть похвалитися й учні Дніпровської дитячої музичної школи № 6. Серед них — Соломія Реут. Дівчина грає на флейті та фортепіано, а у вільний час займається хіп-хопом.
Дівчинка бере участь у конкурсах і має чимало відзнак. Серед її досягнень — перші місця та Гран-прі. У репертуарі дівчини — «Регтайм», «Крапельки дощу», «Тамбурін» та інші твори. Вона зізнається: попри те, що заняття іноді даються нелегко, флейта їй дуже подобається. А в майбутньому не виключає, що пов’яже з музикою професійне життя.
«Мені подобається флейта. Вона так красиво звучить. Мені здається, ми з нею підходимо одна одній. Іноді ми ніжні, іноді запальні», — розповідає Соломія.
А вихованець цієї ж школи 12-річний Іван Голуб грає на акордеоні вже сім років. Щовесни бере участь у конкурсі «Дніпрофолк». Виступає й на інших музичних змаганнях. Серед його улюблених творів — «Трік-трак» Йоганна Штрауса-молодшого та «Банк».
«Мама запропонувала мені почати грати на якомусь музичному інструменті й обрала акордеон. Він мені сподобався, тому я і продовжив навчатися. Тоді він виглядав дуже масивно і круто», — розповідає Іван.
А Микита Ткаченко грати на фортепіано почав у дворічному віці. Навчається вже у восьмому класі музшколи. Першим його викладачем був батько. Фортепіано зацікавило Микиту своєю красою, зовнішнім виглядом і струнами.
Нині хлопець працює над складними творами, зокрема етюдами Ліста та Мендельсона. Заняття відвідує двічі на тиждень. Удома зазвичай грає по півтори години. Перед конкурсами присвячує музиці більше часу.

«Дуже страшно виходити на велику сцену завжди. Але потім, коли я виходжу, про все забуваю і просто граю», — розповідає Микита.
У майбутньому хлопець планує продовжити музичне навчання та вступити до консерваторії у Дніпрі. Для нього фортепіано вже давно стало не просто захопленням, а справою, якій він готовий присвячувати все своє життя.
Читайте також: Жарти, пародії та оплески: у Дніпрі профтехи відзначили День студента на СтудFEST 2026
