Понад 6 тисяч пар шкарпеток отримали наші захисники від майстринь «В’язального батальйону». У Дніпрі вже третій рік працює спільнота з понад сотні в’язальниць, які перетворюють нитки на захист від холоду для військових. За цей сезон вони зв’язали понад 800 пар шкарпеток — для десантників 25-ї бригади, сил ППО та підрозділів, де служать дніпряни.
В’яжуть удома, у бібліотеках, транспорті й навіть при свічках — по 6–12 годин на день, вкладаючи в кожну пару не лише тепло рук, а й особисті слова підтримки. Для багатьох із них це — єдиний, але принциповий спосіб подякувати тим, хто тримає фронт.
«Спочатку, коли не було світла, я в’язала при свічці. Потім — при ліхтарику. А згодом чоловік купив мені налобний ліхтар, який зараз заряджається. Коли немає світла, я вмикаю його», — каже Тетяна Кибко, яка в’яже шкарпетки для захисників.
Ось так, навіть при відключеннях світла, Тетяна Володимирівна в’яже шкарпетки для наших захисників. Працює швидко – за 3 дні виходить 2 пари, щодня на це йде від 6 до 12 годин:
«Намагаюся швидше, щоб нав’язати якомога більше. Щоб швидше відправити хлопцям туди. Звичайно, з любов’ю та теплотою».
Утеплює наших військових жінка із перших днів повномасштабного вторгнення. Спершу розпускала свої светри, а коли дізналась, що охочих майстринь об’єднують у В’язальний батальйон та видають необхідну пряжу, одразу ж долучилась.
«А потім я побачила оголошення у Фейсбуці й прибігла першою. Був великий вибір ниток — можна було взяти стільки, скільки зможеш нав’язати, обрати колір. Ну і, звісно, робота закипіла», — каже Тетяна.
Ініціював створення В’язального батальйону народний депутат України Дмитро Кисилевський, об’єднавши понад 100 майстринь з Дніпра.
«Проєкт “В’язальний батальйон” ми запустили з початку повномасштабного вторгнення. Він важливий тим, що дає змогу дніпрянкам, які, можливо, не можуть працювати на оборонних підприємствах, волонтерити чи донатити, реалізувати себе, надаючи допомогу нашим Збройним силам України. Вони роблять це, використовуючи свої знання, навички та час, який мають», — повідомив народний депутат України Дмитро Кисилевський.
У цьому сезоні дніпрянки зв’язали більше 800 пар шкарпеток, які зігрівають наших хлопців на позиціях.
«Ми переважно передаємо їх 25-й бригаді ДШВ — нашим десантникам, де служать здебільшого дніпряни, жителі Дніпропетровської області, а також силам ППО, які охороняють Дніпро. Нещодавно до нас звернулася волонтерка — голова ОСББ в кількох будинках Індустріального району. Вона попросила певну партію шкарпеток для бійців, яким допомагає. Ми передали ці шкарпетки, і хлопці та дівчата вже зігріваються в них під час холодів», — зазначив Дмитро Кисилевський.
Пані Тетяна каже, для неї – це спосіб віддячити людям, які її захищають. Щойно мова заходить за тих, для кого готують вироби, жінка не стримує сліз.
«Я навіть не знаю, для кого це важливіше — для хлопців чи для мене. Для мене це дуже важливо. Хоч би як складно не було, ми повинні допомагати. Фінансово — ні, а ось так можемо», — сказала Тетяна.
З листопада жінка вже підготувала партію із 75-ти пар шкарпеток, які теж невдовзі відправляться до наших оборонців. В’яжуть майстрині не лише вдома. До спільної справи долучаються й у публічних просторах – навіть у бібліотеці, де серед книжкових полиць створюються теплі шкарпетки для наших захисників.
Двічі на тиждень сюди приходить пані Світлана – у вільному доступі тут комп’ютери та інтернет, тож паралельно із в’язанням жінка дивиться інтерв’ю на військову тематику. Та через відсутність світла працювати довелось на дивані, поруч із вікнами. А взагалі, каже панянка, в’яже скрізь.
«30–40 хвилин їду в транспорті — якщо є вільне місце, сідаю й трохи в’яжу. Вдома ж світло вимикають надвечір, десь із п’ятої години. Навпроти мене — АТБ: там працює генератор, є світло. Я сідаю там, працівники вже всі мене знають. Заряджаю мобілку й сиджу в’яжу», — розповіла Світлана Сидорова, яка в’яже шкарпетки для захисників.
Долучилась до В’язального батальйону пані Світлана у грудні 23 року – після того, як побачила про це телесюжет. Відтоді виготовила для хлопців 200 пар шкарпеток:
«Ну, хлопцям треба… Вони ж мене захищають! Хоч цим я можу…».
До «В’язального батальйону» запрошують усіх, хто хоче допомогти військовим та подарувати їм частинку тепла.
Читайте також: Село Охотниче на Дніпропетровщині майже спустошене після оголошення про евакуацію
