«Купол» запалює цигарку і затягується. Посміхається і несподівано промовляє: «На війні нас вбиває не никотин, а ворожі міни та снаряди». Сам Віталій під час виконання бойового завдання втратив ногу, однак повернувся на фронт й далі віддано докладається до справи захисту Батьківщини.
У минулому «Купол» – суто цивільна людина. Родом з Дніпра. Навчався у Бердянському педагогічному інституті, згодом працював заступником директора Центру молоді з національно-патріотичного виховання. У 2011-12 роках проходив строкову службу в армії. А в 2014-му, коли загорівся Донбас, пішов добровольцем до батальйону м. Дніпра «Січеслав». Вже через півтора роки перевівся до полку «Азов». Хотів випробувати себе у реальних бойових діях.
«Азов» приємно вразив хлопця кардинальною відмовою від радянщини. Рівень організації служби, навчання, забезпечення, ідеологічної роботи захоплювали і мотивували. Відносини між військовослужбовцями різних звань будувалися у дусі побратимства, в той же час всі розуміли, хто командир, і чиї накази слід свято виконувати.
Коли АТО/ООС перейшло у стабільну фазу, Віталій звільнився та перейшов до цивільного руху «Азову». Прийшов у міську раду зі своїм проектом щодо військово-патріотичної підготовки школярів. Мер підтримав, і незабаром запрацювала програма, спрямована не тільки на дітей, але й на викладачів предмета «Захист України». В рамках неї викладались теорія та практика такмеду, вогневої, сеперної та інших справ. Відбулася перша зміна дитячого польового табору, до організації якого «Купол» також доклався. І навіть попри те, що майже увесь час дощило, дітлахи залишилися дуже задоволені.
Агресивність москви зростала. І в Азовському русі почали готуватися до нової хвилі воєнного загострення.
«Не йшлося про те, чи буде війна, а лише коли вона почнеться», – згадує Віталій. – «Ми вирішили об‘єднати всі молодіжні патріотичні групи Дніпра, скласти план дій і діяти спільно. І вже того вечора, коли ми зібралися, надійшло повідомлення про необхідність надати допомогу «азовцям» в Маріуполі. І вона була надана».
З повернеенням до Дніпра Віталій разом з друзями одразу влилися у 98-й батальйон тероборони, який на той час тільки формувався. Побратими прийшли організовано і сформували роту, а «Купол», як військовий з бойовим досвідом, став командиром одного з її взводів.
«З отриманням зброї нас направили на будівництво та охорону блокпостів», – каже Віталій. – «Тоді величезну допомогу надали фермери, підприємці. До нас постійно приєднувалися нові хлопці».
Згодом взвод Віталія першим відправився на Покровське, де зайняв рубіж оборони. Для хлопців розпочиналася справжня війна. Без важкого озброєння (мали лише автомати, кулемети та гранатомети) тероборонівці вже у складі батальйону згодом розпочали оборонні бої в районі Великої Новосілки. Було дуже важко: ворог переважав у живій силі та озброєнні, та мав плани будь-що прорвати оборону українських захисників.
«Ми несли втрати. Витаскували поранених та загиблих, але тримались», – згадує «Купол».
Під час АТО він воював тут, а тому знав місцевість і це здорово виручало.
Оборона сіл Времівки, Нескучного лягла в славну історію 108-ї бригади ТрО, яка вже тоді проявила себе «залізною» піхотою. Коли частині надійшов наказ відходити на відновлення, останню ротацію доручили проводити саме «Куполу».
«Була ніч, однак ворог не спав. У цих умовах, час від часу під вогнем слід було провести два новоприбулі взводи і вивести два свої», – розповідає Віталій. – «Було непросто, однак ми це зробили».
Далі на добровольців з 98-го бату чекав рейд на Маріуполь, завданням якого було розблокування оточених азовців. Віталій також визвався. Проте надійшов наказ, і його направили з побратимами для покриття флангу, аби не допустити оточення самого рейду. За підсумками операції хлопці зі взводу Віталія, в тому числі побратим «ЮМЗ» отримали нагороди.
«На Запорізькому напрямку, куди нас перекинули, чекали нові виклики», – каже Віталій. – «Зокрема, слід було терміново будувати та суттєво покращити оборонні позиції. Організував нарізку та доставку деревини. Довелось багато копати».
Водночас бойова міць підрозділу зросла. У нас з’явилися СПГ, великокаліберний кулемет, 60-мм міномет, розвідувальні коптери і навіть снайперська пара. Були хлопці з «Азову», які вміли з цим працювати і навчали інших.
Захисники України вели активну оборону. Корегували міномети за допомогою аеророзвідки, здійснювали вогневі нальоти. Під час одного з них автівка «Купола» наїхала на ворожу міну ТМ і підірвалася. Віталій втратив ногу і на рік вибув зі строю. Лікування у госпіталі, реабілітація, допомога патронатної служби «Азову», і Віталій повернувся до рідної частини та заявив, що буде з побратимами до перемоги. Командування спрямувало військовослужбовця у підрозділ БПЛА. Тепер він – командир. За час у РУБАКу багато навчався у досвідчених пілотів, пройшов спецкурси, а найбільше приділив уваги нарощенню бойових спроможностей підрозділу.
«Спільними зусиллями нам вдалося значно різноманітними парк БПЛА. І якщо раніш бойова робота велась лише вдень, то зараз цілодобово», – розповідає «Купол». – «Якщо раніш техніка ворога з метою ротації особового складу дозволяла собі заїжджати до передових позицій, то зараз вони вже забули про це. Адже на рахунку підрозділу десятки УРАЛів, МТЛБ та інших транспортів, які знищені нашими FPV та скидами. Наші дрони дістають на десятки кілометрів углиб ворожої території та нищать техніку окупантів далеко від лінії розмежування».
Аби підтримувати рівень боєготовності й нині триває вдосконалення, адже противник постійно змінюється і слід не відставати. Тепер у кожного нашого екіпажа – лебідка, аналізатори, посилені батареї, які забезпечують більшу дальність польоту «пташок» та РЕБи.
«Все це доволі не дешеве обладнання», – підсумовує «Купол». – «Однак це обладнання дуже важливе, адже за ним – життя наших побратимів та успіх під час бойових операцій».
Віталій з гордістю говорить про своїх хлопців, на яких покладається як на професіоналів. Саме вони у свій час ввели таку тактику роботи підрозділу БПЛА як «Полювання». Спочатку вилітає коптер-розвідник, а вже за його цілевказівками працюють ударні дрони. Саме у такий спосіб РУБАКу вдалося вполювати чимало систем озброєння та бронетехніки російських окупантів, серед яких танки, самохідні артилерійські установки, зенітні ракетні комплекси.
За внесок у справу захисту України «Купол» нагороджений чисельними відзнаками, серед яких орден “Лицарський хрест добровольця”, медаль “Хоробрість в бою”, медаль “За військову службу Україні”, “Сталевий хрест” та інші.
Підтримуйте захисників України вподобайками та приєднуйтеся до лав 108-ї бригади ТрО. Телефон нашого рекрутингового центру 0 800 337 803.
Вакансії у нашій бригаді дивіться на сайті.
Читайте також: Ворог вдарив балістичними ракетами по Кривому Рогу: є загиблі та поранені ( ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
