Спокій жителів Дніпропетровської області залежить від успіху бійців у Криворізькому районі. Поблизу Широківської ОТГ регулярно точаться бойові дії. Ворог намагається просунутися ближче до Кривого Рогу, проте, безуспішно — наші оборонці не лишають окупанту жодних шансів.
Широківська об’єднана територіальна громада, Дніпропетровська область. Близько сорока відсотків мешканців прикордонних з Херсонською областю селищ покинули свої домівки — територія під постійними обстрілами ворога.
Євген Ситниченко, голова Криворізької районної військової адміністрації: “В основному прилітають “Гради”, які детонували і взривалися. Їх не потрібно розміновувати. А на ту сторону прилітали “Смерчі”, “Урагани”, касетні заборонені. То там уже розмінували хлопці, тому що їх не так було багато, як на Зеленодольську. Є півстінки немає, вікон, криш немає. Криш дуже багато уражених. Взривна волна їх вскриває. Газопроводи зруйновані, паркани поруйновані”.
Більшість жителів, що лишилися у рідних селах, не покидають домівок, бо мають худобу, яку треба годувати або землю, яка потребує постійної обробки. До вибухів і прильотів, кажуть, вже пристосувались і майже звикли.
Микола Кириченко, житель села Ганнівка: “А куди я виїду? Кому я нужен? Ніде. Ніде я не поїду і не собираюсь їхать. Я в себе вдома.
Гупає. Я вніманія не обращаю. Хоча я тоже боюся. З мене всі сміються, а я надіваю танковий шльом, оно, у конюшні висить.
Мука є, а шо мені ще потрібно? Картошка є, оно посадив, цибуля є. Вони гатять, я у городі полю. У мене все є, мені нічого не нада”.
Василь Петренко, житель села Шестерня: “Мені подзвонив товариш з Херсонської області. Каже, до тебе три прильоти.
Утром приїхав, побачив отакий краєвид. Це ми кришу перекрили після першого прильота, позабивали вікна. Потім, неділі через дві, прийшов другий прильот, оно яма. Опять повибивало. Опять пішли руйнування. Перекрив шифером, через 2 неділі вони опять його розбили”.
ЗСУ відповідають окупантам без жалю і не шкодуючи сил — відтісняють ворога вглиб Херсонської області і гідно тримають оборону Криворізького району.
Олександр, військовий: “Мої підрозділи тримають позиції від цього населеного пункту приблизно півтора-два кілометра. Зараз ми знаходимося майже в “сірій” зоні. Як ви бачите, окупаційні війська рф продовжують нехтувати усіма правилами міжнародного права, обстрілюючи цивільні будинки, населені пункти. В мого підрозділу стоїть задача не допустити прориву противника до Кривого Рогу а також максимальне просування вперед та звільнення наших територій. Ну, а моя місія – бути тут, поки не виграєм війну, не заберем Крим і не відновимо кордони”.
Оксана, військова: “Настрій оптимістичний. Хлопці заряжені позитивом. Кажуть, що перемогу будемо святкувати в Криму”.
Місцеві жителі Криворізького району і військові з самого початку повномасштабної війни допомагають один одному продуктами харчування, ліками і, звісно, моральною підтримкою. Так і наближають перемогу – кожен, як вміє.
