Понад півсотні котів, кожен зі своєю історією, характером та іменем. У Дніпрі волонтерка Юлія Копилова створила котоготель. Вона самотужки опікується врятованих тварин — від покинутих домашніх до евакуйованих із прифронтових територій.
Котомама, котоняня або просто Юлія — жінка, чиє серце без перебільшення належить пухнастикам. Вже кілька років вона самотужки опікається котоготелем, який став тимчасовим прихистком для деяких тваринок, а для багатьох — їхнім постійним домом.
Ще з підліткового віку Юлія була небайдужою до хвостатих. На гроші, які батьки давали на обіди, вона купувала корм. А вже від початку великої війни почала забирати безпритульних тварин до своєї оселі.
«Я проживала на Фрунзенському, там було багато смітників, на яких були коти та собаки. Так як дім орендований, я думаю, собаку я не притягну, а от двох котиків візьму, вилікую та прилаштую. Почала писати об’яви на «OLX» та «Facebook»: давайте разом стерилізувати, я домовлюсь за безкоштовну стерилізацію і будемо прилаштовувати тварин», — зазначила волонтерка Юлія Копилова.
Згодом до дівчини почали звертатися місцеві мешканці та військові з проханням допомогти з прилаштуванням.
«Спочатку це були просто звернення людей, що, наприклад: «Я виїжджаю закордон», і особливо такі ультиматуми: «Якщо ви не забираєте, я викидаю». У мене є кадри: тварини попадали в такому жахливому стані, що мені навіть Інстаграм їх блюрив, не пропускав допис — половини вуха нема, хутра і так далі. А потім у мене був такий момент, що до мене вже звернулися військові. Є ціла команда евакуації, вони їздять і в Констянтинівку, і в Курахове, привозять тварин і шукають волонтерів, котрі можуть прийняти їх», — розповіла Юлія.
Протягом майже чотирьох років Юлія допомогла сотням тваринкам. Зараз в неї мешкає понад 50 муркотунів, і кожен з них має власне ім’я та унікальний характер.
«Зараз у мене вже в хід пішли людські імена і препарати, по типу Нош-пи. От дивишся на кота і розумієш: ну от Персик, такий Персик він. Або ця дівчинка — це Маргоша, ну от дивишся на неї — вона Маргоша», — дадала волонтерка.
Також у готелі є окреме карантинне відділення, де перебувають коти, які потребують особливого догляду, лікування та ізоляції. Серед них – Совеня та Білочка, маленькі кошенята, яких пані Юлія знайшла прив’язаними на мотузку.
«Вони досі не соціалізовані, якби мені цього не хотілось, ми намагалися. Вони приймали спочатку навіть заспокійливі краплі. Білочку я до себе приручила, тобто до мене вона йде на руки, до іншої людини – не піде. А одного красеня ми дістаємо лише в рукавичках. Тобто вони були такі маленькі кошенята, які пережили такий стрес у своєму житі», — сказала Юлія.
На лікування, догляд та утримання пухнастих завжди бракує ресурсів. Тож у своїх соцмережах волонтерка регулярно організовує збори.
«Я намагаюся закривати ці збори не просто «дайте», а якимись розіграшами чи у вигляді гри, щоб якось зацікавити людей, щоб вони розуміли, що я дійсно допомагаю котам і в мене немає якоїсь цілі просто збирати гроші. Тому ми можемо розіграти свічку, чашку, футболку — ось саме таким чином. У нас дуже багато таких відео, і воно так веселіше», — розповіла волонтерка.
У планах зооволонтерки – звести власний будинок, де всі котики зможуть перебувати в безпеці та відчувати турботу щодня.
Читайте також: Депутат Свердлін отримав 5 млн застави, яку вже внесли: офіційна відповідь Генпрокуратури
