Олександру 58 років. Чоловік родом із Канева, що на Черкащині. Усе життя працював водієм автопідйомника на сирзаводі. Любить риболовлю, полювання, збирання грибів. А ще — поезію Шевченка.
У червні 2024 року Олександр пішов до ТЦК оновити дані. Після підготовки в Німеччині його відправили на Покровський напрямок як кулеметника.
«У нас у роті був взвод кулеметників — хороші хлопці, надійні. 9 січня наша група із семи військових потрапила в оточення. Ворог тиснув: здавайтеся, інакше гранатами закидаємо. Але ніхто здаватися не збирався — вступили в бій. Він тривав шість годин, рашисти не давали підняти голови, адже літали дрони. Рішення виходити прийшло само собою. Вирвалися через посадку, але дрон сів на хвіст і засік нас», — згадує Олександр.
Того дня втратили одного бійця, п’ятеро отримали поранення. Сам Олександр залишився без руки. Зараз готується до протезування в реабілітаційному центрі Дніпра.
«До цього я жодного разу не лежав у лікарні! А зараз он воно як вийшло — готуюсь до протезування. Наприкінці лютого — на початку березня має підійти черга на навчальний протез. Команда тут класна! Тож набираюся сил, щоб якнайшвидше відновитися і поїхати у відпустку додому — дуже скучив за рідними! Є ще фантомні болі, але вже не такі, як раніше. І рука не мерзне — поступово все налагоджується», — усміхається захисник.
«Пацієнт прибув із запитом мати можливість водити автівку та бути цілком самостійним у побуті. Працюємо над цим. Для мене, як ерготерапевтки, важливо підготувати пацієнта до протезування — для цього необхідно збільшити силу та амплітуду руху. Цьому приділяємо пріоритетну увагу. Пацієнт дуже вмотивований, дисциплінований, він ніколи не запізнюється і вже має помітні результати», — каже ерготерапевтка Регіна.
У реабілітаційному центрі Дніпра з кожним військовим працює мультидисциплінарна команда досвідчених лікарів, яка підбирає кожному захиснику персональну програму для відновлення. Тож реабілітаційний центр Дніпра один із найкращих в Україні.
Читайте також: Рятують життя не тільки на операційному столі. Як дніпровські лікарі-волонтери допомагають армії?
