Інна майже все своє життя провела на рідній Донеччині, та війна, як завжди, внесла свої корективи. Жінка до останнього не хотіла полишати дім, проте, ворог наближався з кожним днем. Після довгих роздумів Інна все ж вирішила виїхати. Її новим домом став Дніпро.
Цю жінку звати Інна. Вона разом з матір’ю приїхала до Дніпра 29 березня з Донецької області. Ще до повномасштабної війни Інна лишилася без чоловіка, без підтримки і опори. Лінія фронту наближалась до її домівки, тому жінка була вимушена лишити все нажите та поїхати деінде.
Інна Петрівна, лікарка-офтальмолог: «По-перше, розпач. По-друге, взагалі поневіряння, що робити, де знайти житло. В мене приїхала сюди дочка з Харкова, вона така ж переселенка з Харківщини. І першою приїхала вона, а потім і ми своєю родиною».
Вже в Дніпрі ріелтори допомогли Інні знайти житло, згодом вона прийшла працевлаштовуватись у районну лікарню. Інна — лікар з тридцятирічним стажем. Справжній професіонал з високою кваліфікацією. Її одразу прийняли до колективу лікарні.
Інна Петрівна, лікарка-офтальмолог: «Місту велика подяка. Дніпро нам подобається. Красиве, добре і цікаве місто. Лікарня теж чудова, все добре».
У цій лікарня також працює переселенка Катерина, вона лікарка-невропатолог. Їх з Інною історії дуже схожі між собою.
Катерина Володимирівна, лікарка-невропатолог: «З початку 2014 року, коли почалась антитерористична операція, моє місто одне з перших було окуповано. Знаходитись там було небезпечно. Тому було прийнято рішення залишити все й здійснити перше переселення до Слов’янську, Донецька область. 24 лютого сталася трагедія для нашої країни. Моє місто це також зачепило. До березня 2022 року я була там, продовжувала працювати та мала надію, що все ж таки тікати не доведеться. Але коли Лиман став окупований, ми опинились у прифронтовій зоні й довелось їхати далі».
Жінка вдячна за можливості, надані Дніпром.
Катерина Володимирівна, лікарка-невропатолог: «Користуючись нагодою, я хочу висловити велику подяку адміністрації лікарні швидкої допомоги. Велике дякую. Дякую за те, що не відмовили, працевлаштували. Допомагали моїй адаптації».
Вперше у житті Катерина приїхала до нашого міста. Але тепер впевнена: залишиться тут назавжди.
На сьогодні у Дніпрі роботу знайшов 101 медичний працівник. Для кожного з них — це можливість повернутися до звичного життя.
Читайте також: Геннадій Корбан: «Після війни у Дніпрі всім знайдеться робота»
