Паливна криза в Україні почалася на початку квітня 2022 року з масових обстрілів Кременчуцького нафтопереробного заводу та складів нафтопродуктів. Це призвело до зупинки діяльності єдиного великого нафтопереробного заводу в Україні, який забезпечував схід та центр країни паливом, як транспортний хаб.
На другому місці за потужністю є Шебелинський НПЗ. Але він був зупинений наприкінці лютого, майже одразу після початку повномасштабних воєнних дій.
Якщо до початку вторгнення паливо завозили з росії, білорусі та морем, то після 24 лютого всі ці шляхи постачання відпали. З’явилася необхідність заміщувати втрачені обсяги за рахунок зовнішніх постачань. Єдина можливість це зробити – налагодити поставки через західний кордон. Але те, що така необхідність виникла раптово і у великому обсязі, створило величезні черги на заправках.
В один пазл склалися ракетні удари росіян по паливній інфраструктурі, розриви логістичних ланцюжків, посівна та потреби армії у паливі.
Держрегулювання, яке не держрегулювання
За словами директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, роль у створенні дефіциту зіграло державне регулювання цін на пальне.
«Що відбувалося: ціни на оптові партії були вищими за ціни у роздріб. І собівартість імпортних нафтопродуктів, особливо тих, що постачалися автомобільним транспортом, теж були вищими за граничні ціни. Тобто трейдери не бачили сенсу везти сюди пальне, оскільки заздалегідь всі бачили збиток. Відповідно до цього, вони обрали варіант використання ресурсів внутрішнього ринку, ніж завозити нове пальне і продавати його з від’ємною економікою. Відповідно, це все призвело до гострого дефіциту», – пояснив Сергій Куюн у підкасті Центру економічної стратегії.
Але в уряді відхрестилися від цих обвинувачень. Голова Кабінету Міністрів Денис Шмигаль заявив, що в Україні немає держрегулювання, а є регулювання націнки.
«Поки що ми лишаємо контроль (на ринку нафтопродуктів – ред.) для того, щоб унеможливити якісь змови і зловживання, заробляння на війні. У нас немає держрегулювання, у нас є регулювання націнки, і ми контролюємо формулу, тобто ми контролюємо націнку на собівартість, щоб не було зловживання від постачальників», – заявив в інтерв’ю сайту РБК-Україна Денис Шмигаль.
За його словами, логістичне плече тепер сформувалося на західному кордоні, куди нафтопродукти потрапляють з європейських портів, фактично забезпечуючи всю територію України.
«Логістика дуже змінилася, ускладнилася і здорожчала. Це, звичайно, може призвести до здорожчання для споживачів, – заявив голова уряду. – Зараз ми ведемо перемовини, формула визначення максимальної торгової націнки для трейдерів лишається, ми дуже уважно дивимося, скільки коштує доставка. Кілька гривень може бути різниця у ціні, але дефіцит буде перекриватися. Зрозуміло, що вплив росіян і руйнування нашого Кременчуцького НПЗ, а також всіх баз, де був відповідний запас пального, призвело до переривання логістичного ланцюжка, відповідно, до одно-двотижневого дефіциту. Це природні речі в умовах війни, коли розбомбили наявні запаси, тому є дефіцит».
Щоб компенсувати здорожчання логістики, Верховна Рада у середині березня скасувала акциз на нафтопродукти та знизила ПДВ для палива з 20% до 7%. Крім цього, уряд переглянув формулу і підвищив максимальний рівень торгових надбавок на пальне на 40-42,8%.
«Зокрема, дизпалива з 5 до 7 гривень з урахуванням ПДВ (на 40%) та бензинів автомобільних з 4,55 до 6,50 гривень з урахуванням ПДВ (на 42,8%)», – повідомив представник уряду у ВР Тарас Мельничук.
За законами ринку, коли є великий попит, то ціна може зрости. Кожен хоче заробити!
«Коли європейські трейдери відчули великий попит з боку України, вони, звичайно, цінники задрали дуже суттєво. Наприклад, якщо ми купували в Білорусі пальне з націнкою 30 доларів на тонну, то зараз контракти деякі укладаються з націнкою 150-200 доларів на тонну. Just business як то кажуть», – роз’яснив Куюн.
Для пересічного українця це може означати здорожчання палива не лише через здорожчання його поставок, але й оплату надприбутку для європейських компаній. Але хай там як, але палива немає!
Це через те, заявив голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус, що не вистачає бензовозів та цистерн для постачання пального в Україну. Чому? Тому що європейські країни, в яких ми купуємо пальне, виконують інші контракти на поставку палива. І для вирішення українського дефіциту потрібно шукати ємності, змінювати умови поставок та домовлятися за ціною.
Що робиться
Наприкінці квітня міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що дефіцит зникне через сім днів. Пройшло вже більше, ніж неділя. А черги на заправках досі є.
Проте, 6 травня стало відомо, що Україна домовилася з Польщею про бездозвільний проїзд вантажівок з паливом.
«Як це працює? Для бездозвільного в’їзду на територію Польщі перевізникам пального необхідно пройти реєстрацію шляхом заповнення форми: https://forms.gle/waid3FnRX1duve9z8 Заповнити форму потрібно не пізніше, ніж за добу до перетину кордону», – повідомили в Міністерстві інфраструктури.
Але бензовози можуть завезти лише частину пального, якого не вистачить для покриття усього дефіциту. А основний об’єм мав би йти через залізницю, але для цього Україні потрібно переобладнати свої цистерни на європейські рейки.
Крім того, як пояснив експерт ринку пального Леонід Косянчук, окремі країни бояться відправляти свої залізничні цистерни у країну, де йде війна.
«Півтора місяці українські експерти закликали: скасуйте обмеження цін і держрегулювання. Нам пропонували продавати бензин по 38 грн, коли вхідна ціна була 39 грн. Останні дані на дизельне пальне: закликають продавати по 42 грн, тоді як «вхідна» ціна, найоптимістичніша – 43 грн. І будувати такий «комунізм» за власний рахунок довго неможливо. Тому ринок ішов на всякі хитрі комбінації, продавали повз касу тощо. Але це і породжувало недобросовісну торгівлю. Тому і є ціни і 60 грн, і 80 грн за літр. Як то кажуть, для кого війна, для кого мати рідна», – пояснив експерт.
З’явилися навіть категорії заправників, які по-різному поводяться в умовах дефіциту.
«Відбиті. Як правило, несистемні АЗС. Самотні або невеликі мережі АЗС, що відкрито торгують за цінами, значно вищими за встановлені. Вартість – 53-60 грн/л, – написав на своїй сторінці в соцмережі Сергій Куюн. – Хитрожопі. Ці маскують торгівлю за завищеними цінами або просто тримають сухі заправки, продаючи все паливо в опті. На цих заправках нулі чи незрозумілі позначення типу 0,99 або 0,1 (мовляв, бензину немає, але щось є). Але на касі вам запропонують купити паливо або через програму, або прямо на місці за кеш, пробиваючи по касі талони власної мережі. Ціни на 5-20 грн/л дорожчі за «державні» – 50-60 грн/л.
Такі мережі, як UPG, стоять з порожніми станціями, хоча паливо компанія завозить чимало. Його вона реалізує гуртом, де ціни не регулюються. Оптова ціна на ДП сьогодні стартує від 50 грн/л, тоді як на станціях не має перевищувати 44,76 грн/л. Криміналу немає, в опті паливо теж потрібне, але бізнес-модель та пріоритети зрозумілі.
Лохі. Ті, хто торгують в роздріб за регульованими цінами. Типові представники виду – ОККО та WOG, які зараз тягнуть на собі понад 60% роздрібної реалізації країни. Чому не торгують рентабельнішим оптом, я не зрозумію».
Коли паливо з’явиться, а дефіцит зникне
В квітні Україна імпортувала 100 963 тонн бензину – це втричі більше, ніж у березні, свідчать дані Митної служби України. Імпорт дизпалива за аналогічний період зріс на 17% – до 304 047 тонн. Про це пише Forbes.
Це підтверджують дані Консалтингової групи «А-95»: минулого року Україна ввозила в середньому 107 000 тонн бензину на місяць та 571 000 тонн дизеля. За цими цифрами, пального мало б вистачити.
Але зіграли свою роль ажіотаж та паніка. «Ріст попиту та паніку провокували порожні стели на АЗС та розповсюджена з різних джерел інформація, що паливо ось-ось повністю закінчиться. Це робилось штучно», — заявив аналітик UPECO Олександр Сіренко. Він пропонує ввести безперервну комендантську годину протягом декількох днів, за цей час бензовози встигнуть довести паливо і сформувати запас на АЗС.
Але це радикальне рішення може не «зіграти». Директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко заявив, що дефіцит палива буде, поки триває війна та є регулювання ціни на нафтопродукти.