Вишиває сорочки в пам’ять про коханого, який так і не встиг приміряти свою. Майстриня з Дніпра створює унікальні вишиванки, позначені позивним загиблого на фронті чоловіка.
Олесі 22. Вона родом з містечка Здолбунова, що на Рівненщині. Зараз живе у Дніпрі. Захоплення вишиванками з’явилось нещодавно, з бажання знайти свою власну.
“Взагалі моє таке дослідження почалося з того, що я не могла собі купити гарну вишиванку, яка би мені подобалась, яка була б правильна, скажемо так. Не просто турецька вишита блузочка”, – розповідає дружина загиблого героя, майстриня з вишивки Олеся Ярова.
На створення першої власноруч вишитої сорочки Олесю надихнуло кохання.
Пара познайомилася випадково – через спільних знайомих. З того часу зав’язалась дружба. Проте розвиток стосунків припав на початок повномасштабного вторгнення.
Під час одного з бойових виїздів Роман перестав виходити на зв’язок. Замість трьох машин евакуації приїхало лише дві. Хлопець мав сідати в останню, проте побратим поступився своїм місцем. На жаль, усі, хто очікував третю машину, назавжди лишилися на полі бою…
В березні 2023 року Роман з Олесею одружились. 30 серпня чоловіка мали відпустити на декілька днів додому. Напередодні ввечері дівчина планувала виїжджати зі Здолбунова до Дніпра. Задля зустрічі, якій, на жаль, так і не судилося статися…
Роман загинув через пів години, після останнього спілкування з коханою. Уламок потрапив між наплічником і бронежилетом та прошив легеню.
З того часу кожна сорочка, створена Олесею – зі згадкою про коханого.
Нині дівчина живе метою популяризувати автентичне національне вбрання. За рік роботи майстриня створила вже більше 10 сорочок, які побували в різних куточках світу.
“Для мене вишиванка – це те, що має традицію. Тобто це те, що ми беремо десь з глибини часу, дістаємо і відтворюємо зараз”, – каже Олеся.
Читайте також: Тремпель, цибарка та пляцок: слова-паролі міст України на поясі