Парламент прийняв в цілому законопроект «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (законопроект №7160). Він визначає, як українці зможуть укласти та розірвати трудовий договір, взяти відпустку чи лікарняний під час війни.
Укласти та розірвати договір
Під час війни не обов’язково укладати письмовий трудовий договір. Роботодавцю достатньо видати відповідний наказ та повідомити податкову службу. Такий прийом на роботу повинен відбуватися за згодою працівника.
Якщо через війну багато працівників виїхали та не можуть працювати, то компанія може оформлювати інших працівників на строкові договори.
Якщо робота знаходиться у зоні активних бойових дій, то працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою «день в день», без двотижневого строку попередження. Це правило не стосується тих, хто залучений до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
На час війни трудовий договір можуть призупинити. Це значить, що ходити на роботу не потрібно, але й зарплату не будуть виплачувати. Але це не звільнення.
Скільки потрібно працювати під час війни
Як то кажуть: «З ранку і до ночі…». Якщо у мирний час українці працювали не більше 40 годин на тиждень, то під час війни – 60 годин на тиждень.
Також законодавство не забороняє працювати у вихідні. При цьому компенсація за роботу у вихідний день не застосовується. Тобто подвійної оплати чи додаткового вихідного за роботу у вихідний день не буде. Цим законом також знято заборону на роботу у святкові та неробочі дні.
Відпустка
Її може не бути, якщо ви працюєте на об’єктах критичної інфраструктури. Іншим українцям дозволяється брати відпустку у 24 календарні дні чи іншу відпустку під час війни. Але де б ви не працювали, вам не мають права відмовити у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відпустка за власний рахунок може бути лише за згодою та з ініціативи працівника. Примушування до цього навіть під час війни – це порушення трудових прав.
Лікарняний
Про те, як оформити листок непрацездатності під час війни, розповіли у Міністерстві охорони здоров’я. Для цього потрібно звернутися за медичною допомогою до лікуючого лікаря. У разі наявності об’єктивних підстав, медик сформує відповідний медичний висновок в електронній системі охорони здоров’я. Не потрібно окремо звертатися до лікаря первинної медичної допомоги, якщо медичну допомогу надавав лікар вузької спеціалізації або заключати для цього декларацію із сімейним лікарем.
Оформлений лікарем медичний висновок направляється до електронного реєстру листків непрацездатності.
«Якщо ви не застраховані, листки непрацездатності в електронному реєстрі не формуються. А документом, який підтверджує факт тимчасової непрацездатності, є медичний висновок, сформований лікарем», – повідомили у Мінздраві.
Але якщо немає технічної можливості сформувати електронний лікарняний, то лікар може відкрити вам лікарняний у паперовій формі.
«Якщо ви змушені були переїхати в інше місце, можете звернутися до будь-якого лікаря первинки і отримати допомогу та за потреби оформити лікарняний лист», – розтлумачили у міністерстві.
Оплата праці
Закон не позбавляє працівників доплат, надбавок, премій та інших гарантій в оплаті праці. Але компанія може призупинити її виплату через бойові дії або форс-мажор. Як тільки підприємство відновить свою діяльність роботодавець зобов’язаний виплатити зарплату.