Січень 2025-го. росіяни продовжували тиск в напрямку кордонів Дніпропетровщини, який розпочали торік.
Ворожі війська формували оточення навколо Великої Новосілки, а також проводили наступальні дії в бік Удачного.
Тим часом для Дніпропетровщини з’явилась нова загроза – КАБи.
«Так, тривожились через КАБи. Так, тепер вони долітають. Не всюди — лінія бойового зіткнення рухається, тому південний схід, як і схід області, під загрозою.» , — повідомляє телеграм-канал Дніпро Alerts.
Події на фронті розвивалися стрімко, у червоній зоні опинилися кілька населених пунктів на шляху до Удачного, зокрема Солоне, Успенівка, Котлине. Вдалося росіянам зайти і у Дачне, проте ЗСУ не дали окупантам отримати над ним контроль.
Не вщухали наступальні дії й поблизу Великої Новосілки, і вже у лютому населений пункт також потрапив у червону зону.
У лютому 2025-го штурмові дії фіксували вже в 3 кілометрах від межі Дніпропетровщини. У зведеннях Генштабу з’явився новий напрямок фронту — Новопавлівський.
У березні 2025-го бойові дії вже дійшли до Надеждинки. Звідти ворог планував наступ на Новопавлівку, що знаходиться вже в межах Дніпропетровщини. У населеному пункті закликали до добровільної евакуації населення.
Тривали бої й за Костянтинопіль, що також на Новопавліському напрямку.
«Основна мета – вихід на територію Дніпропетровської області. На передодні підсумкових угод будь-які територіальни «придбання» стануть козирем для ворога», — повідомляє 46 бригада.
Тим часом ЗСУ вдалось стабілізувати ділянку південніше від Удачного. Також провели вдалі контрнаступальні операції у Піщаному та Шевченко.
А ось коло Дачного наприкінці березня ситуація загострилась і наші оборонці ризикували опинитись у кліщах.
У квітні загроза перекидання боїв на територію Дніпропетровщини досягла піку. Червона зона від Срібного дійшла до Преображенки і Котлярівки.
На шляху ворога лишились останні населені пункти перед Дніпропетровщиною – Троїцьке та Горіхове. Прифронтові громади нашої області ставали все менш придатними для життя через щоденні обстріли.
25 квітня на Дніпропетровщині вперше запроваджують примусову евакуацію для родин з дітьми у Межівській громаді. А згодом і у Синельниківській, до якої входить і Новопавлівка, яку росіяни продовжували рівняти з землею зокрема і КАБами.
В травні червона зона вже охопила Троїцьке, Котлярівку та Новоолександрівку.
Почали з’являтись повідомлення про поодинокі спроби прориву кордону нашої області. Однак ЗСУ продовжували нищити ворога на підступах.
«Влітку росіяни планують захопити все лівобережжя запорізької області і тоді вже вийти до кордонів Дніпропетровщини. Чи зайдуть в межі – залежатиме від нашої протидії, але така ймовірність є», — зазначив полковник ЗСУ у відставці Роман Світан.
На початку червня на Дніпропетровщині запровадили другу хвилю примусової евакуації.
«Мають виїхати родини з дітьми. Бо малим не місце під КАБами. Люди ладні самі обирати куди саме виїхати, але ми пропонуємо і допомогу облаштуватись у більш мирних регіонах нашої області», — сказав начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
росіяни продовжували тиснути в бік межі нашої області. Наприкінці місяця окупанти встановили повний контроль над Новосергіївкою, що на адмінмежі Дніпропетровщини.
«росіяни тиснуть в бік Муравки і просуваються до кордону Дніпропетрвощини. Їхня задача вибити залишки наших військ поблизу Горіхового і накопичити сили для наступну на Новопавлівку», — зазначив військовий із позивним «Мучной».
У липні ворог сконцентрувався на спробах захопити Дачне. Проте чисельні штурми та обстріли не зупинили українських оборонців, які системно продовжували нищити ворога.
Завдяки цьому Збройним Силам вдалось тимчасово придушити наступ в напрямку Новопавлівки.
Серпень 2025-го. росіяни офіційно прорвали кордон Дніпропетровщини і змогли закріпитись в межах області поблизу Дачного.
Згодом прорив зафіксували і поблизу Январського та Маліївки.
19 серпня бійці штурмового полку «Скала» повідомили, що відкинули армію рф на 3 кілометри від адмінмежі Дніпропетровщини на ділянці Котлярівка-Горіхове.
Проте невтішні новини прийшли з Філії, де загарбники змогли зайти у південну частину села. Але вже за кілька днів Збройні сили України відкинули ворога з зайнятих позицій.
Також від росіян змогли зачистити Вороне на Дніпропетровщині. Проте окупанти не полишали спроб захоплення населених пунктів.
У вересні для захоплення територій Дніпропетровщини росіяни почали використовувати тактику «Тисячі порізів».
росіяни одночасно рухалися в бік кількох населених пунктів, розосереджуючи українські сили.
Фронт підступав усе ближче, і ще у 18 населених пунктах Дніпропетровщини оголосили примусову евакуацію для родин з дітьми.
На початку жовтня росіянам вдалось захопили Вербове.
«Ситуація напружена, тому події будуть розгортатися швидко», — повідомив «Мучной».
І події дійсно почали розгортатися стрімко. Протягом жовтня–листопада червона зона довкола Іванівки, Філії та Дачного продовжувала розширюватися. Окремі штурмові групи росіян дісталися Новопавлівки, через що населений пункт увійшов до сірої зони.
Південніше, у лапах загарбника, опинилися Тернове і Березове, а згодом — й Олексіївка.
«Від Олексіївки ворог піде до Новоолександрівки», — зазначив «Мучной».
На початку грудня ЗСУ змогли вибити росіян з Іванівки і зачистити населений пункт. Та попри це запеклі бої тривають до нині, загроза для Новопавлівки не вщухає, проте з’явився шанс відбити плацдарм коло села.
Увесь цей рік Дніпропетровщина жила під постійним тиском фронту. Армія рф наступала хвилями, змінювала тактику, проривала кордон і закріплювалася на нашій землі. Проте саме завдяки українським оборонцям наступ стримували на підступах, прориви ліквідовували, а плани ворога знову і знову зривалися. Якими будуть події на фронті у наступному році, прогнозувати зарано. Бої тривають, і загроза нікуди не зникла.
https://www.youtube.com/watch?v=-iA1TKEJkFM