У авторки Гаррі Поттера – Джоан Роулінг – з’явився конкурент. І живе він у Дніпрі! Пише просто і дотепно. Але настільки захоплююче, що не одразу розумієш – це казка чи реальність?! Герої його історій звичайні селяни і міфічні істоти. А тварин і артефакти казкар завжди носить із собою. Хто він? Скільки вже написав і чи буде кіно за мотивами його казок? Розкажуть наші журналісти.
«Як тільки в голові щось клацнуло, перемкнуло, з’являється — потрібно миттєво це записати, бо пройде година, день і все забудеться», — розповідає казкар Олег Гавріш.
Свої ідеї записує у ноутбук. Колоритний бородань складає сюжети казок всюди, попри гомін і міську метушню. Ніхто і ніщо на заваді не стануть. Ну, майже… Казки баби Гавришихи» на всеукраїнському конкурсі «Книжка року» поступилась лише «Вечорам» Гоголя і Гаррі Поттеру Джоан Роулінг! Герої дніпровського казкаря — реальні люди.
«Справжня Гавришиха — це Надія Гавриш – моя бабуня, яка жила у справжньому селі Некременне — реальні персонажі. Це північ Донецької області, воно, слава богу, не окуповане. … В неї дійсно було 8 онуків, як у книжці. І щоб ми якось не рознесли її стареньку хату під очеретом, вночі не швендяли по селу – вона нас намагалась і налякати страшними», — розповідає він.
Ба більше, міфічних персонажів, які зустрічаються у його творах, казкар носить із собою.
«Так ось вони герої, чорний котик-перевертень, коса, часник, це все обереги, воронячий череп, кам’яна баба, а далі? А далі читайте», — каже він.
Перед друкуванням і виходом у світ, розповідає автор, твори перевірили психологи. Висновок: казки рекомендовані дітям від 6 років і навіть дорослим. І попри панування смартфонів й штучного інтелекту, казкові тексти дивують і розвивають дітей.
«Їм заходять казки про тварин, про пригоди тварин, де вони розмовляють, потрапляють в пригоди. Коли дорослий читає казку, то дитина вчиться промовляти», — каже він.
Книжка Олега Гавріша зацікавила і кінорежисерів. Команда дніпровської студії «Контрабас» отримала грант від корпорації Netflix на розробку сценарію кінофільму за мотивами «Казок баби Гавришихи».
Але і режисерка, і казкар усвідомлюють, що під час війни реалізувати великобюджетний проєкт – неможливо. Більш реалістичним виглядають інші проєкти за мотивами «Казок баби Гавришихи»: комп’ютерна і настільна ігри. І лялькова вистава, якою зацікавився один з українських дитячих театрів.
Читайте також: У Дніпрі переселенці можуть отримати одяг від UNICEF
