Український синьо-жовтий прапор давно став символом боротьби за свободу та незалежність. Але більшість українців досі не знають історію його походження, а також історію створення червоно-чорного прапора. Тож ми вирішили заповнити цю прогалину.
Існує популярне тлумачення, за яким синій колір символізує небо, що збігається з традиційним тлумаченням геральдистів, а жовтий — пшеничне колосся. Саме таке пояснення й сприяло поширенню прапора в Наддніпрянщині на початку 20 століття. Та чи дійсно це так?
Вперше використали жовто-блакитні кольори у 13 столітті, коли Данило Галицький подарував місту Львів герб із зображенням золотого лева на блакитному фоні. Згодом кольори почали з’являтися на гербах місцевої влади. Популярності кольори набули й у козаків – вони використовувати таке поєднання барв у своїх хоругвах. А відомий живописець Ілля Рєпін на картині «Запорожці пишуть лист турецькому султану» навіть приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори.
Олена Панова, старший науковий співробітник відділу історії України сучасного періоду: “Революційні події, а точніше — боротьба українського народу національно-визвольна 1917-1921 років, теж позначила затвердження саме такого прапору, саме такого порядку кольорів на означення. Згідно 4 Універсалу Української Центральної Ради, прийнятого 22 січня 1918 року, коли була проголошена незалежна Україна, ну, Українська Народна Республіка, якщо бути більш точною, і символом цієї Української Народної Республіки став саме такий прапор”.
Звідки тоді пішов червоно-чорний стяг?
Олена Панова, старший науковий співробітник відділу історії України сучасного періоду: «Якщо казати про червона- чорний прапор, то він в якості символу був запроваджений Степаном Бандерою у 1940 році. І значення символів, ну, скажем так, правильне офіційно — це, грубо кажучи, наступне: червоне – це кров, яка була пролита за чорну українську землю, за український ґрунт».
Проте є інша версія, яку нам розповіли в музеї. Вона неофіційна і неймовірно цікава.
Олена Панова, старший науковий співробітник відділу історії України сучасного періоду: «Під час того, як кров попадає, власне, на жовто-блакитний стяг, то кольори змінюються, і якраз стають червоно-чорними, і якраз саме в такому порядку».
Прапор – не просто шмат тканини. Це символ країни, втілення національної єдності, честі та гідності, історії, яку народ має берегти.
Олена Панова, старший науковий співробітник відділу історії України сучасного періоду: «Наш ворог — росія, російська федерація, росіяни. Вони з усіх сил намагаються в тимчасово окупованих ними територіях замінити українську мову російською. Вивіски, ми це бачимо з новин, також одразу зафарбувати наш чудовий жовто-блакитний стяг на свій триколор. Тобто нам принципово важливо, тобто ми за ці символи і боримося, щоб мати змогу відчувати себе українцем і залишатись українцям саме зі своїми символами, зі своєю мовою, зі своїми кольорами прапора».
24 серпня група депутатів занесла до сесійної зали прапор розміром 8×4 метри і накрила ним трибуну. У січні 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Державний прапор України». А вже за 5 років, 19 листопада, український стяг вперше розгорнули на орбіті Землі. Це зробив український космонавт Леонід Каденюк на борту шатла «Колумбія» .
