З початку геноциду кримськотатарського народу пройшло вже 80 років. Але переслідування і арешти тривають і досі. Напередодні Дня пам’яті жертв геноциду у Дніпрі пройшла фотовиставка з історіями з окупованого Криму. Також можна було написати лист кримськотатарським політв’язням.
«Конечно, страшно, куда едем не знаем…»
Ресміє Абдулаєва народилась у маленькому містечку на півдні Криму. Але, коли їй було 9, тогочасна влада забрала її з рідного дому.
«Дядя вышел на улицу, и его застрелили, он умер – как захрипит, напугались и кров потекла по нам. Дядя остался во дворе, соломой закрыли, а мы оттуда ушли. На второй день повезли нас, на поезде долго ехали, даже не знали, куда мы едем, и попали в узбекистан», – пригадує депортована з Криму Ресміє Абдулаєва
18 травня в Україні – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
«Отаке страхіття, коли в три дні не стало цілого народу в Криму на їхній рідній землі, за три дні, от така собі була операція проведена нквс», – каже кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України ДНУ ім. О. Гончара Світлана Каюк.
До 80-х роковин депортації кримських татар та інших народів Криму у Дніпрі пройшов захід, щоб нагадувати і розвінчувати міфи.
Також представили виставку із 16 фотографій з історіями з окупованого Криму.
«Це виставка українських фотожурналістів: Аліна Смутко, Альона Савчук та Тараса Ібрагімова, які протягом 5 років в окупованому Криму працювали, про життя людей в Криму, про переслідування, про обшуки», – розповіла менеджерка проєктів Центру прав людини Zmina Вікторія Нестеренко.
На фото утиски в Криму після 2014 і до 2019 років.
«Власне, ці репортери, вони приїхали в окупований Крим, вони цього не побоялись, тому що знали, що вони можуть бути переслідувані за те, що вони працюють у Криму і фільмували те, що відбувається в окупованому Криму».
Учасники заходу також долучились до ініціативи «Листи до вільного Криму», яка триває ще з 19 лютого в Україні та за кордоном.
«Мета цієї акції це підписати листівку, або ж написати повноцінний лист для політв’язнів, коли вони отримують лист підтримки, це як ковток повітря просто для них», – каже Вікторія Нестеренко.
Наразі відомо про понад 200 політв’язнів. Це незаконно затримані та засуджені українці в Криму. Написати їм можна й онлайн на сайті Zmina.
Читайте також: Можна взяти фото чоловіка та поставити плакат та написати: Боровся за незалежність України.
