Site icon Телеканал «ДніпроTV»

Інформаційна війна: як не потрапити на гачок російського агресора?

Інформаційний тероризм – ще один спосіб ведення війни. Дезінформацію російський окупант використовує з метою посіяти паніку та ввести українців в оману. Як не стати жертвою фейків?

Намагання збити телевежі та купа фейків у соцмережах щодня. В інформаційному тероризмі росіяни вдаються до будь-яких методів. Заручниками стали навіть діти.

Відчувши поразку, російській агресор атакує інформаційне поле українців. Розсилають небезпечні смс-повідомлення. Використовують для цього офіційних осіб.

В СБУ вважають, що такі «вкиди» не варті навіть уваги.
Аби залякати населення, росіяни розповсюджує фейки про відключення електроенергії або замінування, у тому числі шляху від Босфору до Одеси. Поширювали й інформацію про те, що начебто українська влада кинула Маріуполь напризволяще. Або про необхідність запастися водою через аварію на Аульській хлоропереливній станції.

Михайло Лисенко, заступник міського голови Дніпра: “Уважаемые жители, вы же понимаете, что война – это не только военных действий, а и война информативная. После того, как появилась информация о том, что якобы на Аульском водоводе какая-то авария, все начали набирать воду. Убедительно прошу вас! Есть источник следующий – сайт городского совета, есть страница в фейсбуке мера города Днепра, у нас есть своя страница «Стоп Фейк Днепр», есть моя страница в фейсбуке. Всю информацию вы можете получать там».

Ми підготували декілька порад як розпізнати фейк. Перш за все перевірте інформаційний ресурс та користуйтеся лише офіційними джерелами інформації. Маніпулятивний заголовок, який не відповідає змісту – також ознака фейку. До цього також стосується використання “капс локу”, знаків оклику тощо. Завжди ставте собі запитання: “Хто повідомив цю інформацію?” Велика кількість емоційно забарвлених прикметників – ознака маніпуляції.

Також перевірити сумнівну інформацію можна за допомогою спеціального боту.
Не дайте ворогу втілити свої плани та посіяти паніку.