Site icon Телеканал «ДніпроTV»

Яу Дніпрі опікуються дітьми, які виїхали з гарячих точок без батьків

Від початку повномасштабної війни наше місто прийняло більше як 260 дітей без батьківського супроводу. Це малеча, яка тікала від війни з родичами або іншими дорослими, але без батьків. Майже 2 десятки дітей і досі не можуть зв’язатися з батьками, бо ті й досі вважаються зниклими безвісти. Історія сміливої 9-річної дівчинки Аліси з Маріуполя, що приїхала сюди без батьків – далі…

Аліса з тіткою та бабусею мешкають у Дніпрі уже кілька місяців. Родина з Маріуполя, і до кінця березня знаходилася там. Дівчинка приїхала без батьків. Її тато боронить кордони, а мама залишилася у Маріуполі. Жили великою родиною в будинку на березі моря, і на власні очі бачили, як з води рашисти обстрілювали їхнє рідне місто.

Аліса, переселенка з Маріуполя: «Потом начались ещё громче прилёты, ещё громче, а потом было ощущение, что прямо в крышу. Ну как в крышу, но не пробивается? Как будто бы прямо в комнату».

З Маріуполя вдалося виїхати в кінці березня, коли будинок, в якому мешкала родина з друзями, згорів через влучання ворожих боєприпасів. Виїжджати довелося на власній машині через Бердянськ до Запоріжжя.

Людмила, тітка Аліси: «В Бердянске, ещё хочу сказать, что было невыносимо. Было само осознание того, что пока наши родные с ними борются, мы должны на них смотреть и улыбаться. Для меня это было, ну, я не знаю, как самое худшее ощущение».

В Дніпрі жінки з дитиною стали на облік, як вимушено-переміщені особи, та почали отримувати допомогу. Дітям, які приїхали без батьків, міська влада приділяє пильну увагу.

Олена Чубенко, начальниця управління служби у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міськради: «Ми працюємо, співпрацюємо з волонтерськими організаціями, роздаємо гуманітарну допомогу, яка складається з продуктів харчування, одягу — всі потрібні речі людям, які залишилися без нічого і прибули на територію Дніпра».

Аліса знайшла в Дніпрі нових друзів і тут завершила навчальний рік. Ходить на дитячі вечірки, які для малечі-переселенців влаштовують в місті. Каже, мріє повернутись до Маріуполя, але поїде за однієї умови – коли над її рідним містом майорітиме український прапор.