«Мене звуть Максим. Мені 11 років. Я переселенець з міста Покровськ. Зараз мешкаю у Чернівцях. Мені хочеться допомогти своїй сім’ї та країні. Я ШУКАЮ РОБОТУ», – це оголошення біля під’їздів чернівецьких багатоповерхівок багатьох розчулило.
Про те, що школяр намагається заробити кошти на потреби ЗСУ, повідомив сайт Національної поліції України на початку квітня. А вже за місяць стали відомі результати.
З чого все почалося
Максим приїхав з Донеччини на Буковину з мамою та старшим братом. 17-річний брат Максима відразу влаштувався на роботу, взявши на себе обов’язки годувальника. Мама Олена долучилася до волонтерського руху, і школяр Максим теж не зміг залишитися осторонь.
Хлопчик вирішив, що може за символічну суму допомагати сусідам по господарству та вигулювати їхніх собак. За підтримки матері, Максимко роздрукував оголошення та розклеїв його.
«У перший день телефон мовчав і ніхто не цікавився послугами Максима, – розповідає пані Олена. – Він дуже цим переймався. Але знайомі зголосилися нам допомогти і поширили оголошення у соцмережах. Уже наступного дня почався справжній шквал дзвінків».
За місяць стало відомо, що хлопець за допомогою дорослих вже відправив захисникам більше 20 бронежилетів, розгрузки, одяг, оптичні прилади та гроші на лікування поранених. Про це повідомила прес-служба Національної поліції.
Щоб заробити, хлопець допомагав сусідам виносити сміття, приносив питну воду та ходив за покупками.
«Якось мені написав солдат і сказав, що хоче зробити дружині подарунок, – пригадує хлопчик. – Він попросив мене придбати квіти й доставити його дружині. Коли ми прийшли до жінки, вона не могла повірити, що ті квіти – для неї. А потім розплакалася від несподіванки».
Мама хлопчика, Олена, розповідає: «Максим за цей час дуже змінився та став ще більш відповідальним. Він постійно питає, чим ще допомогти нашим захисникам. Мене це надихає, і завдяки синові я розумію, що не можу здатися, не можу скласти руки і не діяти».
Сім’я Максимки мріє повернутися додому і відбудовувати рідне місто.
