Тисячі вбитих цивільних та ще більше поранених – це наслідки повномасштабного вторгнення росії в Україну. Понад 400 українців стали жертвами сексуального насильства з боку окупантів. В Україні продовжують розслідувати злочини, скоєні військовими країни-агресора. Чи отримають гвалтівники покарання та як продовжувати жити їхнім жертвам?
“Орки насилуют мать 3 дня, потом приступают к дочери”.
Зґвалтовані діти, дорослі й навіть літні жінки та чоловіки. російські солдати, ступивши на українські землі, тягли за собою смерть, розруху та інші жорстокі злочини, які з першого дня війни сколихнули весь світ.
Людмила Денісова, уповноважена Верховної Ради з прав людини:
“У нас были такие случаи, когда мужчина 45 лет, он по состоянию здоровья не мог быть призван, он сидел в подвале, вышел за водой, его встретили орки. Куда только не совали и что только не делали. Потом сильно побили и бросили. И он говорит: “Они, наверное, подумали, что я сдох”.
Кількість жертв сексуального насильства, за статистикою, вже більше 400. І це ті, які офіційно подали заяву до правоохоронних органів, говорить омбудсменка України.
“Та він мене так бере, той окупант, Даня його звали. Вони по іменам вже, той Олег, Даня і командир Саня був”.
Ця жінка живе в селі на Київщині. Каже, жертв солдати армії рф обирали на підпитку, просто заходячі у домівки цивільних.
“Він мене виводе. Кажу: “Не тягни”. А той каже: “Ось тута жінка є”. І до Наташи повели мене. У них калітка була, мене біля криниці той Даня давай мацати. Він с автоматом, я нічого не змогла зробити. Вони повели нас потім у другу хату. Як її ґвалтували – я не бачила, а той Даня був зі мною на першому етажу, робив… я боялася. Я не знаю, потім я просто чудом вибіжала, і цей Даня за мною. Но він жестокий, я думала, він мене вбьє”.
Через те, що окупант був у нетверезому стані, жінка встигла втекти.
Не кожен наважується розповісти, що у їхні життя приніс так званий «руський мір». І забути ці жахи люди не зможуть ще довго.
Еліна Карепова, психологиня: “Взагалі, будь-яка ситуація – не тільки насильство, травми або комусь ногу відірвало – це такі тілесні насильства, яких вже не зміниш. Тобто смерть близької людини ми не можемо змінити, сексуальне насильство ми не можемо змінити.Тут треба вчитися з цим жити. Так, це є – це частина мого досвіду та життя. І я нікуди не можу це подіти”.
Спеціалісти радять більше спілкуватися з оточуючими. Також в якості реабілітації можна допомагати людям, які також стали жертвами насилля. Але в деяких випадках, щоб полегшити страждання, достатньо лише вирок правосуддя. Втім, чи отримають його окупанти?
В’ячеслав Кумченко, юрист: “У випадку, коли під час війни здійснюється кримінальне правопорушення, яке здійснюється також із зґвалтуванням особи, то в даному випадку буде застосовуватися кваліфікація за двома статтями – це вчинення військового злочину і вчинення злочину, пов’язане зі зґвалтуванням. Оскільки ці злочини вчиняються на території України і, відповідно, судова підсудність у таких справах – це українські суди. Тому український суд та українські органи прокуратури, досудового слідства, слідства, слідчі, вони мають здійснювати всі заходи для того, щоб покарати винних у тих чи інших військових злочинах”.
Довести провину, каже В’ячеслав, не так просто. Для цього проводять ряд експертиз.
В’ячеслав Кумченко, юрист: “Зараз в адвокатському товаристві існує суперечка стосовно того, що багато хто проти того, щоб взагалі надавати адвоката українського. Якщо, наприклад, за військовими злочинами – це багато адвокатів виступає, щоб прийняти певні законодавчі зміни, та такі адвокати надавалися, наприклад, ООН. Тобто якийсь адвокат, який не має відношення до України і буде незалежно надісланий з Бельгії чи іншої країни”.
Представники української влади впевнені, покарання отримає кожен гвалтівник російської армії. Однак, навіть у воєнні часи суд має проводитися за усіма правовими нормами. За скоєне російського солдата чекає позбавлення волі строком від 8 до 15 років або довічне ув’язнення.
