Панічні атаки, переживання, страхи переслідують українців від початку повномасштабного вторгнення. Через тривожні новини з фронту, фейкові вкиди в соцмерержах та прогнози недолугих експертів українці почали втрачати спокій, зриватися на істерики, а дехто навіть сумніватися в перемозі. Проте “слабкий тил” не допоможе здолати ворога. Як не збожеволіти під час війни — поради спеціалістів.
Будь-який волонтерський штаб у воєнний час може замінити кабінет психотерапевта. Саме допомагаючи іншим, можна і самому врятуватися від панічних атак та переживань через війну. Тут — жодної вільної хвилини.
Євген з Маріуполя. Нині волонтерить у Дніпрі — керує п’ятьма доброчинними проєктами, які допомагають переселенцям. В блокадному Маріуполі був комендантом трьох сховищ, де на той час перебували люди. Через це у чоловіка не було часу на хвилювання.
Євген Тузов, переселенець-волонтер: “На це часу у мене просто не було. Тому що доводилося виконувати певні тактичні і певні стратегічні завдання. Думати наперед, де і як приготувати їжу, де дістати води, якщо її завтра не привезуть. А раптом мінометом проб’є великий бак, цистерну, і як тоді доведеться набирати цю воду. Ніколи панікувати, ось ніколи. Ми домовилися, що панікуватимемо пізніше, коли все закінчиться”.
Дніпро від початку повномасштабного вторгнення рф перетворився на суцільний волонтерський хаб. Та не тільки соціально корисними справами містяни борються зі страхами.
Жителька Дніпра: “В нас діти, нам не можна з’їжджати з глузду, тому вони і тримають на плаву. Звичайна рутина — гуляємо з дітьми, іноді ходимо вечеряти, але це все одно складно”.
Дніпрянин: “Працюю. Треба жити далі, звичайно, щось робити, щоб вирішити цю проблему. А так просто саморозвиватися далі і піднімати країну, економіку тощо”.
Ніна, мешканка Дніпра: “Одні легку літературу читають, детективи. Інші — щось серйозне. Треті – гумор”.
Проблема не буде такою страшною, якщо стане… смішно. Гумор — ще один спосіб боротьби з воєнною депресією та страхами, які переслідують нині всіх українців. Владислав – гуморист, щотижня організовує благодійні стендап-вечори. Каже, чимало людей нині хочуть відволіктися і просто посміятись. Втім, розповідає парубок, з жартами під час війни слід бути вкрай обережним.
Владислав Галицький, гуморист, співзасновники клубу “Світло наприкінці тижня”: “Гумор зараз сприймається трошки по-іншому, тому що психіка підвішана у людей. І ми зараз даємо рекомендації комікам, редагуємо трошки матеріал, щоб ми не жартували про жорстокість, про вбивства. От якісь такі тематики, ми їх стараємось обходити”.
Щоб зберегти залишки душевної рівноваги, психологи радять дотримуватися більш-менш звичного графіку, займатися буденними справами. І, звісно, більше спілкуватись.
Вікторія Кравченко, психологиня: “Можна ж розмовляти, можна планувати, можна обійматися, можна ділитися позитивним, можна на щось сподіватися. Можна присісти 10 разів. Можна зробити таку вправу як кільця-браслети, коли всі пальчики ми пройшли – ми надягаємо браслети”.
Отож, використовуйте поради, вірте у перемогу і в ЗСУ.
