ГУР МО України на порталі War&Sanctions оприлюднює детальний розбір нового російського ударного безпілотника “ґєрань-5”: інтерактивну 3D-модель дрона, складові, електронну компонентну базу та основні тактико-технічні характеристики.
Перші фото й базові деталі цього БпЛА воєнна розвідка розкрила ще минулого тижня– безпілотник нагадує іранський Karrar, більшість блоків ідентичні аналогічним блокам з інших алабузьких “ґєранєй”, а противником опрацьовується можливість запуску дрона зі штурмовика Су-25.
Сьогодні оприлюднюється повний технічний портрет ворожої розробки.
Основні характеристики “ґєрань-5”:
• повна злітна маса — 850 кг;
• крейсерська швидкість — 450–600 км/год, що суттєво перевищує показники “ґєрань-3”;
• тривалість польоту — близько 2 годин;
• оціночна дальність — до 950 км;
• максимальна висота — 6 км (фактично зафіксоване застосування — від 200 м до 3 км).
В якості силової установки використовується китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A з тягою в 200 кгс (1960 ньютонів).
Безпілотник має аналогічні до інших “ґєранєй” компоненти: польотний контролер FCU, інерціальну навігаційну систему SADRA/MINSOO, супутникову навігаційну систему “комєта-М12” з 12-елементною CRP-антеною, систему передачі телеметричних даних Tracker V3 на базі мікрокомпʼютеру Raspberry та 3G/LTE модемів, MESH-модем Xingkai Tech XK-F358 тощо.
Обшивка фюзеляжу, крила та хвостове оперення виготовлені з вуглецевого волокна, силова конструкція – з алюмінієвого профілю та заліза.
Для маркування апаратів противник застосовує аналогічну для модифікацій “ґєрані-2” з ракетами Р-60 та ПЗРК експериментальну серію “Э”.
Ідентифікована електронна компонентна база має походження з трьох країн – КНР, США та Німеччини. З повним переліком компонентів, їх маркуванням та фото можна ознайомитись за посиланням.
Також Головне управління розвідки оприлюднює ще 105 електронних компонентів іноземного виробництва, ідентифікованих у застосованих росією БпЛА “ґєрань-2”, “Zala T-20” та крилатій ракеті класу “повітря-поверхня” Х-32.
Розширення номенклатури російських засобів ураження, зроблених за іранськими прототипами, а також продовження використання компонентної бази виробників з країн вільного світу свідчить про необхідність посилення зусиль щодо блокування доступу держав-агресорів до технологій.
Читайте також: Вночі на Дніпропетровщині сили ППО збили 8 безпілотників
