А далі поговоримо про наближення головного, доволі неоднозначного осіннього свята. Геловін. «Гріх» чи «невинні веселощі»? У Дніпрі активно починають чепурити крамниці та заклади, діставати тематичні декорації.
Олександра Михальчук, журналістка: «За два тижні до 31 жовтня, а саме в цей день святкують Геловін, починається гарбузова лихоманка. Пузаті жовтобоки всюди. Саме цей овоч став символом містичного свята, яке народилось за часів кельтів, а згодом поширилось чи не всім світом».
Валерія Лавренко, заступниця директора історичного музею ім. Яворницького: «Саме слово Геловін скорочено від «Ол холовс інвінг», що означає «вечір всіх святих». І здавалось би, це трохи натякає на те, що свято має християнське коріння, але це не зовсім так. Це свято має язичницьке походження від самого початку, тобто, власне, його святкували кельти і свято називалося «самайн».
«Самайн» — аграрне кельтське свято, присвячене переходу від літа до зими та збору врожаю.
Кельти — окремі групи племен, які жили понад дві тисячі років тому у добу раннього заліза.
Мешкали вони на території сучасної Європи — від Словаччини до Британських островів. У восьмому сторіччі папа римський Григорій 3 взявся християнізувати Європу, в тому числі кельтів.
Аби племена легше сприймали зміни, вводились християнські свята, які припадали на старі язичницькі. Саме так виник «День всіх святих», який замінив собою «Самайн».
Звичні ж нам нині наряди з’явились після чуми, яка розповсюдилась Європою у 1347-48. Вона змусила населення, яке вижило, змінити ставлення до цінності життя.
Валерія Лавренко, заступниця директора історичного музею ім. Яворницького: «Після «чорної смерті» у Франції з’явилась традиція святкувати танці смерті, де люди намагалися переосмислити трагедію масової загибелі близьких. Через такі жарти і з’явилися театралізовані вистави, де люди наряджалися в костюми — костюм смерті, костюм короля, костюм чортів, відьом та інше».
Ще одна традиція — ліхтарі Джека. Перша згадка про них датована 1745-м роком в Ірландії, проте, зроблені вони були з ріпи або турнепсу.
Валерія Лавренко, заступниця директора історичного музею ім. Яворницького: «Ірландці після голоду 1847-49 років масово мігрували до США і привезли туди традицію запалювати цього Джека, який відганяє духів. В США турнепс і ріпа не були настільки поширеними. Тут були поширені гарбузи. Гарбуз всередині пустий, на відміну від ріпи, тобто вирізати Джека стало легше і, відповідно, в 19 сторіччі з’являється ось ця традиція — ходити з гарбузом».
Історики кажуть, нині свято Геловіну більше про маркетинг, ніж про релігію, адже його традиції формулювались сторіччями. Та наскільки це свято актуальне для здебільшого православної України, зокрема, для Дніпра?
Тарас Марченко, священик: «Церква — вона про церковні свята. Вона не про державні свята і не про соціокультурні феномени. Вона про духовне життя. Яке має відношення церква до свята, яке до неї не має відношення? Немає ніякого. Тобто це на розсуд людини. Якщо вона вважає за потрібне, за розумне це робити, то нехай».
Священослужитель стверджує, що подібні свята людину ближче до духовності й єдності з Богом не зроблять. Думки ж дніпрян щодо цього розділились.
«Чисто щоб з друзями відпочити — так. Но щоб відзначати, готуватись — ні».
«Чудове свято. Проте, якось не звикла ще готуватись».
«У школі там всілякі заходи», — «А вдома? Гарбузики порізати, зробити таку мордашку?» — «Ну, щось подумаємо. Та є гарбузи, зробимо мордашки ось з такою посмішкою, оченятами».
«Ну це, я вважаю, не церковне свято».
Читайте також: Для учнів з порушеннями зору: Дніпропетровщина отримала партію підручників шрифтом Брайля
https://www.youtube.com/watch?v=-a5gIy-0pCA